Найчастіше з рейдерами стикаються аграрії, будівельники і стартапери, каже він, і наголошує, що рейдерство було б неможливим без участі державних функціонерів.
“Треба якимось чином залучити структуру, яка реєструє перехід власності. Потім це все фіксується в судових рішеннях. Потім рейдери перепродають за судовими рішеннями майно, яке рейдернули, аби позбавити добросовісного власника прав на його майно. Це традиційна схема.
Дуже рідко буває, що рейдерами виступають якісь тітушки, які приставили ножа і змусили переписати документи”, - каже Кочетков.
Тож виходить так, що рейдерством займаються ті, хто має з ним боротися, наголошує експерт – за таких умов потужні інвестиції в Україну не прийдуть, бо інвестор змушений адаптовуватися під рейдерів.
“Люди, які заробили гроші і хочуть їх вкласти розуміють, що рейдерство в Україні є і воно розвинено, тому треба шукати “дах” від влади. Оце надає певні гарантії, на жаль”, - говорить Кочетков.
Нагадаємо, в Україні з рейдерством бореться Офіс з протидії рейдерства при Мін’юсті. Але ефективність його неоднозначна.
УНН розповідав про один із нещодавніх випадків рейдерства, коли “ласим шматом” стала будівля в історичному центрі столиці, на Софійській площі (провулок Рильського, 6). Будівлю придбала компанія “Рантьє плюс” у 2012 році, а у 2018 році випадково дізналася, що вже не є власником. З’ясувалось, що зміни у Реєстр внесла державний реєстратор Ганна Чуйко.
Компанії знадобився рік, аби оскаржити дії реєстратора у суді і відновити свої права.