США запропонували робочим групам G7 вивчити способи конфіскації заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів, на тлі того, як союзники поспішають узгодити план до другої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну, повідомляє Financial Times, пише УНН.
Деталі
"Хоча жодних рішень ухвалено не було, і це питання продовжує палко обговорюватися в європейських столицях, прискорення роботи з конфіскації активів москви для України підкреслює її зростаючу важливість для Заходу", - пише видання.
За словами джерел, цього місяця цю тему обговорювали як міністри фінансів G7, так і їхні заступники, у яких йшлося про те, як розробити таку політику й оцінити пов'язані з нею ризики.
США за підтримки Великої Британії, Японії та Канади запропонували продовжити підготовчу роботу, щоб підготувати варіанти до потенційної зустрічі лідерів G7 приблизно 24 лютого, зазначає видання.
Три робочі групи, запропоновані Вашингтоном, як повідомляється, розглянуть правові питання, пов'язані з конфіскацією; метод застосування такої політики і зниження ризиків; і варіанти того, як найкраще спрямувати підтримку Україні.
Німеччина, Франція, Італія та ЄС, як зазначено, висловили деякі застереження і заявили про необхідність ретельно оцінити законність конфіскації активів москви, перш ніж ухвалювати рішення. Згідно зі звітами із зустрічі, кілька європейських міністрів також наголосили на необхідності підтримувати високий рівень секретності під час роботи.
У західних столицях вивчають різні варіанти: від прямої конфіскації та витрачання активів російського центрального банку до використання доходів від заморожених активів або використання їх як застави для кредитів.
ЄС досі не став конфісковувати самі російські активи, натомість вивчаючи способи вилучення прибутку, отриманого від фінансових установ, таких як Euroclear, де зберігаються суверенні активи на суму 191 мільярд євро.
У США цього року в приватному порядку поширили дискусійний документ у межах G7, у якому передбачалося, що конфіскація заморожених активів москви буде законною як "контрзахід, покликаний спонукати росію припинити агресію", зазначає видання.
Але Європа, де перебуває більша частина активів, налаштована набагато обережніше, побоюючись можливих наслідків для фінансової стабільності, а також дій у відповідь з боку росії.
Італія, яка 2024 року стане головою "Групи семи", входить до тих, хто стурбований можливими репресіями щодо її компаній, які працюють у росії, що москва вже пригрозила зробити. росія також попередила, що припинить дипломатичні відносини зі США у відповідь на будь-яку конфіскацію активів.
ЄС, Велика Британія і Франція також підкреслили, що гроші не будуть легко доступні і недостатні для покриття потреб відновлення України, і що конфіскація активів не повинна відбуватися за рахунок надання фінансової підтримки Україні в 2024 році. Деякі міністри занепокоєні тим, що дебати з приводу конфіскації активів означатимуть, що існує альтернатива традиційним пакетам фінансування для України, які застопорилися через опозицію в Конгресі США і через відмову Угорщини підтримати угоду в ЄС.
Але прагнення конфіскувати російські суверенні активи відображає загальне бажання показати москві, що вона не зможе пережити рішучість Заходу допомогти Україні, як в економічному, так і у військовому плані, пише видання.
За останні два роки "Групі семи" вдавалося кілька разів долати розбіжності серед своїх членів щодо економічних заходів проти росії, зокрема щодо початкового комплексного пакета санкцій і щодо встановлення стелі цін на російську нафту, зазначає видання.