Так, Слідчий комітет Російської Федерації може отримати персональні дані переслідуваних ним українських військових, серед яких командири бригад і полків.
Наприклад, на сайті СК РФ опублікована інформація про те, що “командир 27-го реактивного артилерійського полку Збройних сил України Валерій Ісмаїлов причетний до організації обстрілів російської території в червні — серпні 2014 року”.
При цьому декларація українського військового розміщена у відкритому доступі на сайті Національного антикорупційного комітету України. З цієї декларації стає відомо, що В.Ісмаїлов проживає з дочкою в місті Суми і проходить службу у військовій частині А1476.
У відкритих реєстрах Мін’юсту можна знайти інформацію про те, що В.Ісмаїлов є співзасновником благодійного фонду підтримки військових. У графі “перелік засновників юридичної особи” міститься і адреса реєстрації В.Ісмаїлова, який зі зрозумілих причин редакція УНН не публікує.
Точно також на сайті Слідчого комітету РФ опублікована інформація про командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських сил України полковника Дмитра Делятицького, який під час штурму російського спецназу був у Криму.
У відкритій декларації українського командира бригади міститься повний перелік його членів сім’ї, включаючи двох синів і дружину, яка також проходить службу у військовій частині України.
Спеціаліст в сфері права, полковник юстиції СБУ в запасі Володимир Ніколаєць, коментуючи вищевикладену ситуацію, зазначив, що рівень захисту персональних даних українських військовослужбовців дійсно мінімальний і може спровокувати фатальні наслідки.
“Я вважаю, що при фактичному стані війни з РФ і відсутності візового режиму, коли можна пересуватися з однієї країни в іншу — це може мати фатальні наслідки, які ми спостерігали на прикладі вбивства начальника центру спеціальних операцій Головного управління розвідки, коли противнику відомі і посада, і місцеперебування.
Зазвичай, в такому ракурсі дані підлягають обмеженню, я вважаю. У всякому разі, про перебування особи на військовій службі і посади і можливості місцеперебування.
Але у нас існує тільки закон про персональні дані, які відносять цю інформацію до конфіденційної, і вона може поширюватися за згодою.
І бачите, у нас ось така ситуація, що дані на людей можна спокійно знайти в Інтернеті”, — сказав В.Ніколаєць.
Він упевнений, що подібна практика має бути припинена, а військові — захищені.
“Я вважаю, що слід скорегувати законодавство України про обмеження доступу до певної інформації військового особи, з огляду на війни між Росією і Україною. Законодавство повинно відповідати сьогоднішнім реаліям”, — резюмував він.
Нагадаємо, 27 червня вранці в столиці на перехресті вулиць Солом’янська і Механізаторів в Києві вибухнув автомобіль. В результаті вибуху загинув полковник Головного управління розвідки Міноборони Максим Шаповал.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов вважає, що вбивство полковника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Максима Шаповала було скоєно за тим же сценарієм, що і контррозвідника Служби безпеки України Олександра Хараберюша.