За введення надзвичайного стану проголосували 122 депутати Сейму, проти – один депутат.
Деталі
Кабінет міністрів Литви у вівторок зранку погодився з оголошенням надзвичайного стану на кордоні з Білоруссю. Однак, тільки за згодою Сейму надзвичайний стан міг набути чинності.
Спікер Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен обговорила цю пропозицію із представниками опозиційних фракцій. Після зустрічіі вона висловила впевненість, що Сейм зможе ухвалити рішення про оголошення надзвичайного стану у вівторок на вечірньому засіданні Сейму.
"Сейм та уряд вже вжили заходів щодо ліквідації цієї надзвичайної ситуації. На жаль, цих інструментів і досі недостатньо. Зважаючи на посилення нещодавньої гібридної атаки білоруського режиму на Польщу, її організованого та масового характеру, впровадження (НС - ред.) необхідне", - заявила спікер Сейму Чміліте-Нільсен під час презентації проекту.
Вона нагадала, що законопроект передбачає, що надзвичайний стан набуде чинності 10 листопада та триватиме один місяць. Окрім того, вона заявила, що навіть у такій ситуації необхідно пам'ятати про зобов'язання бути гуманним, дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань та піклуватися про тих іноземців, які вже перебувають у Литві. Також, на думку Чміліте-Нільсен, має бути гарантований захист кордонів Литви, а заразом і Європейського Союзу.
Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте на засіданні Сейму вказала, що у Литві ніколи не запроваджувався надзвичайний стан. І що закон про НС був ухвалений так давно, що зараз у ньому багато різних речей, які не завжди зрозумілі. Тож, уряд може пропонувати і зміни до нього.
"Сейм протягом місяця продовжить оцінку з урахуванням ситуації та вирішить, чи продовжувати, розширювати, чи будуть потрібні інші рішення", - додала прем'єр, відповідаючи на запитання, чи достатньо буде запровадження НС на місяць.
Законодавець-ліберал Армін Пайк запитав прем'єр-міністра, які права людини та конституційні права можуть бути обмежені під час надзвичайного стану. Шимоніте заявила, що для деяких людей більше обмежень, але це люди, які в’їхали в Литву нелегально.
"Але якщо говорити про громадян Литви, то ці обмеження не обов’язково стосуються всієї території надзвичайного стану. Але в деяких випадках, наприклад, обмеження на в’їзд, вони діють лише в прикордонній зоні, що менше, ніж вся зона надзвичайного стану. (...) Є певне обмеження на переїзд, певне обмеження на зміну місця проживання, якщо хтось зараз дуже хоче туди переїхати, так, це рішення не дозволило б це протягом місяця зробити. Очевидно, це деякі незручності. Тому пропонується як короткий термін, так і обмежене застосування, щоб мінімізувати ті незручності для наших громадян від цього правового режиму", – зазначила Шимоніте.
Доповнення
Міністерство внутрішніх справ Литви запропонувало в понеділок, 8 листопада, ввести надзвичайний стан на кордоні з Білоруссю через ситуацію на кордоні з сусідньою Польщею, куди мобілізують кілька тисяч мігрантів із Білорусі.
Уряд Литви схвалив запровадження у прикордонних з Білоруссю районах режиму надзвичайного стану. Надалі це рішення мав затвердити Сейм. Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила також, що президент країни Гітанас Науседа був проінформований про те, що уряд пропонує запровадити надзвичайний стан.
Надзвичайний стан, як було запропоновано, діятиме в прикордонній зоні Литви на кордоні з Білоруссю та на п’ять кілометрів у глибину країни, а також у поселеннях мігрантів у Кібартаї, Мядининкаї, Пабраде, Руклі та Вільнюсі.
Мігранти, які в’їхали в Литву та оселилися в країні, будуть обмежені у праві на листування, розмову по телефону тощо, за винятком можливості звертатися до державних установ та органів.
Цього року понад 4,2 тисячі осіб нелегально потрапили в Литву з Білорусі. Після того, як у серпні прикордонники змінили тактику, майже 6 тисяч мігрантів не пустили у країну.
Вільнюс звинувачує мінський режим в організації міграційних потоків і називає це гібридною агресією.