Buy-back — це викуп емітентом власних акцій. Оголосивши buy-back, компанія викуповує папери у акціонерів, за фактом забираючи з обігу на фондовому ринку якусь частину своїх акцій. Зворотній викуп дозволяє зміцнити позиції найбільших акціонерів компанії. Або ж врятувати акції від стрімкого падіння, що у випадку з “Кернел” більш ймовірно. Адже їхні акції переживають на Варшавській біржі не найкращі часи, фіксуючи щоденне падіння. Ймовірно, саме тому у Веревського вирішили застосувати такий важіль, щоб зупинити негативну тенденцію.
“У світі існує такий метод, коли емітент викуповує акції. Закон це дозволяє і на практиці це буває. Apple таке практикує. Чисто фінансова операція”, — уточнює економічний експерт Олександр Охріменко.
Дійсно, компанії можуть вдаватися до зворотного викупу як на високих рівнях цін акцій, так і в разі стрімкого падіння, пояснює економічний експерт Андрій Новак.
“У випадках високих цін buy-back є поверненням грошей акціонерам — своєрідною альтернативою виплаті дивідендів. Це робиться для того, щоб мінімізувати ризики втрати акціонерів компанії. Свої дивіденди вони отримують після того, як фінансова ситуація у компанії нормалізується”, — говорить експерт.
Але нерідко компанії оголошують buy-back саме в разі провалу котирувань, продовжив Новак, нагадуючи, що у “Кернел” зараз як раз така ситуація.
“Цілком ймовірно, що після зниження акцій керівники компанії Кернел вирішили викупити певну кількість акцій сьогодні, за зниженою ціною, тим самим спровокувавши подальше зростання акцій компанії. Або хоча б зупинку падіння ціни цих акцій.
Практика досить поширена, і нічого оригінального тут немає”, — уточнив експерт.
У контексті
За останній місяць котирування акцій “Кернел” впали на 9,87%, за останні шість місяців — на 11,01%.
Доповнення
Причиною падіння акцій “Кернел” могли послужити конфлікти, спровоковані агрохолдингом Веревського. Один з таких — між “Кернел” і Михайлом Стадником. За рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду, “Кернел” має виплатити Стаднику більш 30 млн доларів, які на даний момент заморожені на рахунках агрохолдингу. Стадник навіть ініціював визнання “Кернел” банкрутом, що безумовно могло вплинути на репутацію компанії в очах міжнародних інвесторів. Також повідомляється про ризик дефолту “Кернел”, про що не проінформована Варшавська біржа.
Другий, не менш гучний, конфлікт триває між “Кернел” і сім’єю покійного Валерія Давиденко. Суть конфлікту в тому, що кілька років тому “Кернел” надав “Агродому” (Чернігівська область) позику в розмірі 11 млн доларів під заставу частки корпоративних прав підприємства. За умовами договору, “Кернел” мав повернути корпоративні права після розрахунків за позикою. Однак після смерті Давиденко пов’язані з “Кернел” структури і особи встановили контроль над його компанією на тій лише підставі, що “Агродім” несвоєчасно виплатив відсотки за користування позикою через глобальний локдаун, який викликав коронавірус. При цьому, за словами Людмили Давиденко, новий менеджмент “Агродому”, який пов’язують з “Кернел”, зібрав їхній врожай на 25 млн доларів, що повністю покривало і саму позику, і відсотки за користування цією позикою. Але частина корпоративних прав на “Агродім” так і не повернув.