КИЇВ. 1 червня. УНН. Прокурор Головної військової прокуратури Руслан Кравченко — старший групи прокурорів з розслідування кримінального провадження щодо держзради екс-президента Януковича. Однак, цей 27-річний служитель закону має за плечима неабиякий досвід ведення кримінальних проваджень. Матеріалу для практики у нього вистачає, адже в країні триває військова агресія і прокурорам військової прокуратури роботи більш ніж достатньо... На жаль...
У практиці Р.Кравченка є справа “торнадівців” та процеси щодо російських військових. Про це кореспондент УНН поговорив з прокурором у другій частині ексклюзивного інтерв’ю.
— Чи відомо прокуратурі, де наразі перебуває колишній народний депутат Олександр Шепелев?
— Так. Шепелев переховується на території РФ. Точне його місце перебування не встановлено.
— Чи планується його оголошення в міжнародний розшук?
— У 2014 році його було оголошено у міжнародний розшук. 20 березня 2015 року Департаменту карного розшуку МВС надійшла інформація про те, що 19 березня 2015 року на території села Горки Одинцовського району Московської області Російської Федерації працівники МВС Росії затримали О.Шепелева. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду Києва від 26 березня 2015 року підозрюваному О.Шепелеву обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і ГПУ до компетентних органів РФ направлено клопотання про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених низкою статей. Зокрема, йдеться про привласнення й розтрату майна в особливо великих розмірах, відмивання коштів, службове підроблення, замовне вбивство.
Російська сторона відмовила в задоволенні клопотання про видачу О.Шепелева на підставі ст.19 Конвенції про правову допомогу, про що зазначено у відповідному листі Генеральної прокуратури Російської Федерації. Варто зазначити, що всі підозри щодо нього об’єднані в одне кримінальне провадження. Йому загрожує до довічного ув’язнення позбавлення волі.
— Яку саме підставу передбачає вказана стаття Конвенції?
— Стаття 19 (Конвенції про правову допомогу — ред.) — “Відмова в наданні правової допомоги”. Вона передбачає, що прохання про надання правової допомоги може бути відхилено, якщо надання такої допомоги може завдати шкоди суверенітету або безпеці, або суперечить законодавству запитуваної договірної сторони.
— Можливо, відмова Росії пов’язана з тим, що О.Шепелев співпрацює з російськими спецслужбами?
— Можливо. Зокрема з Федеральною службою безпеки РФ.
— А є у ГПУ підтвердження цього?
— Є докази, є покази свідків у цій справі та інші докази.
— Чи є серед свідків у справі О.Шепелева громадяни РФ?
— Свідками є в тому числі громадяни інших держав. Зараз недоречно розголошувати інформацію про них, зокрема і з міркувань їхньої безпеки. Щодо декого з них застосовано заходи безпеки на території України.
Справа щодо російських високопосадовців
— Ю.Луценко раніше заявляв, що ГПУ вручило підозру 18 високопосадовцям РФ. Кому саме і в чому суть підозр?
Це (адмірал — ред.) Вітко Олександр — командувач Чорноморського флоту РФ. Щодо нього обвинувальний акт направлений до Дніпровського районного суду Києва. Його призначено до розгляду. Також судом задоволено клопотання про здійснення відносно О.Вітка спеціального (заочного) судового провадження. Його обвинувачують у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що призвело до загибелі людей) , ч.1 ст.111 (шляхом умовлянь, підкупу, обіцянками подальшого проходження служби на нових кораблях ЧФ РФ, збереженням отриманих військових звань та рівнозначних посад, підвищенням розміру грошового забезпечення та іншими соціальними гарантіями на рівні військовослужбовців ЗС РФ та погрозами застосування фізичного насильства у випадку відмови виконувати висунуті вимоги, схиляв військовослужбовців ЗС України до вчинення державної зради, тобто діянь на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме до переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України), ст. 113 (диверсія), ч.2. ст. 28, ч. 1,2 ст. 437 (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) ККУ. Суд розглядає обвинувальний акт вже по суті і почав вивчати матеріали кримінального провадження — докази. Наступні судові засідання призначені на 19 та 22 червня. О.Вітко обвинувачується в тому, що у період з 20 лютого по 21 березня 2014 року використовуючи надані йому повноваження щодо воєнного планування управлінням та застосуванням підрозділів ЧФ РФ, забезпечив військову окупації території Кримського півострову, чим надав змогу іншим співучасникам виконувати визначені ним ролі у реалізації анексії АР Крим і міста Севастополь шляхом організації проведення незаконних сепаратистських референдумів, що призвело до тяжких наслідків у вигляді порушення територіальної цілісності України та заподіяння збитків у вигляді втрати державної власності на загальну суму понад 1 трлн грн. Ми перейшли вже до вивчення доказів. Сторона обвинувачення також звернулась у суд з позовною заявою.
Варто зазначити, що судові засідання здійснюються не так часто, як цього хотілось би обвинуваченню — один- два рази в місяць. Колегія з розгляду справи пояснює це завантаженістю судів.
— Яку суму держане обвинувачення вимагає від О.Вітка компенсувати державі?
— 1 трильйон 80 мільярдів гривень.
— Ви ж вимагаєте стягнути ці кошти особисто з О.Вітка як фізичної особи?
— У цьому кримінальному провадженні позов заявлений лише до обвинуваченого. О.Вітко винен і його дії призвели до тяжких наслідків і великих збитків. Тому, згідно з законодавством, я подав проти О.Вітка позов на компенсацію завданих ним збитків.
— Стосовно кого з високопосадовців РФ ще є кримінальні провадження?
ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЦЕ У СТАТТІ: У прокуратурі розповіли, кому з російських військових та посадовців інкримінують розв’язання війни в Україні
Більшості інкримінують посягання на територіальну цілісність України та ведення агресивної війни
— До речі, свідки в цих кримінальних провадженнях — це переселенці з Криму?
— В основному, так. Це військовослужбовці, які були безпосередніми свідками подій. Наприклад, у справі О.Вітка їх понад 100 людей.
— Яким чином цим високопосадовцям РФ вручалась підозра і чи була реакція з боку Росії?
— Підозра направлялась всіма можливими поштовими кур’єрськими службами. Вони доставлялись в Адміністрацію президента РФ, в Міністерство оборони РФ, в Генеральний штаб Збройних сил Росії. Наприклад щодо О.Белавенцева, після того, як було вручено повідомлення про підозру, усі російські ЗМІ тільки про це й говорили. Те ж саме з О.Вітко. Тобто реакція була.
— Офіційно ГПУ отримувала якусь реакцію від компетентних органів РФ?
— Через міжнародну правову допомогу ми також відправляли у Генеральну прокуратуру РФ кожному повідомлення про підозру, щоб вони їх вручили. Але російська прокуратура не виконує наші міжнародні правові домовленості щодо вручення повідомлень про підозру.
— А є дані, наприклад, що кур’єрські служби все-таки передавали безпосередньо в руки повідомлення про підозри російським високопосадовцям?
— Так, у нас усі документи є про отримання ними матеріалів. Тобто, якщо я кажу, що повідомлено про підозру, це означає, що особа вважається відповідно до ст. 42 КПК України повідомленою про підозру.
— За вашими прогнозами, коли можна очікувати вироків у справах високопосадовців РФ?
— Коли справа розглядається уже в суді, то від сторони обвинувачення строки розгляду не залежать. Адже є сторона захисту, яка дуже часто затягує процес, крім того, є у нас завантажені самі суди.
Наприклад, справа О.Вітка — у червні виповниться рік, як перебуває в суді. Ми хотіли б якнайшвидше її розглянути і довести вину обвинуваченого.
— До речі, на якій стадії справа О.Вітка, свідки вже в суді допитані?
— Суд тільки почав вивчати матеріали, докази. Після того, як вони будуть вивчені, розпочнеться допит свідків.
— Чи звертався хтось із підозрюваних з заявою про бажання брати участь у судових засіданнях шляхом відеоконференції, як це, наприклад, відбувається у справі екс-президента України Віктора Януковича?
— Ні. Лише захисник О.Вітка хоче, аби його підзахисний був присутній на засіданнях через відеозв’язок, але від самого підозрюваного такої заяви не було.
— Чи є вже засуджені військовослужбовці РФ?
— За фактами ведення агресивної війни військовослужбовцями РФ (встановлено, що вони військовослужбовці) є вироки від 25 вересня 2015 року щодо (Володимира — ред.) Старкова до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Він є кадровим військовим РФ. 6 жовтня 2015 року він подавав апеляційну скаргу на вирок суду, яку пізніше відкликав і 25 жовтня 2015 року вирок вступив у силу. В.Старкова обміняли. Також є вирок щодо громадянина РФ Олега Дороніна. Він обвинувачувався у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 ККУ, тобто у пособництві у веденні агресивної війни. Вироком від 14 січня 2016 року визнаний винним та призначено йому остаточне покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Він відбуває покарання.
Громадянин РФ (Іван — ред.) Горбунов брав участь у терористичній організації “ДНР”, вів агресивну війну проти України за попередньою змовою з групою осіб, а також придбав і носив вогнепальну зброю і боєприпаси. 25 лютого він визнаний винним, суд його засудив до 11 років позбавлення волі. Всі вони були затримані.
Також відомі всім ГРУшники (Олександр — ред.) Александров і (Євген — ред.) Єрофєєв. Їм суд призначив покарання у вигляді 14 років позбавлення волі і вони були обміняні на народного депутата України Надію Савченко.
Є й інші засуджені кадрові військові і громадяни РФ. Зокрема, підтримано державне обвинувачення та судами винесено 17 вироків, якими 19 осіб визнано винними, у тому числі 12 — у веденні агресивної війни проти України (з них 8 громадян РФ) та засуджено до відбування покарання у вигляді позбавлення волі від 11 до 14 років.
— Чи призначені вже засідання з розгляду апеляційних скарг у справі “Торнадо”?
— Там 17 апеляційних скарг зі сторони захисту — кожен захисник усіх засуджених подав апеляційну скаргу, а також 11 з 12 засуджених подали апеляційні скарги — всі, крім Шевченка. Плюс оскаржує вирок “торнадівців” прокуратура — це 18-та скарга.
— Хоча б одна з них уже призначена до розгляду?
— Ще ні. Я вважаю, що їх доцільніше було б об’єднати і, напевне, так і буде.
— Які вимоги в апеляційній скарзі прокуратури?
— Ми оскаржуємо м’якість покарання і просимо, наприклад, (Руслану — ред.) Оніщенку визначити остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання “лейтенант міліції”, (Миколі — ред.) Цукуру — 12 років позбавлення волі з позбавленням спеціального звання “лейтенант міліції”, (Даніілу — ред.) Ляшуку також 12 років позбавлення волі, (Іллі — ред.) Холоду — 11 років позбавлення волі, а остаточно призначити за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду Дніпропетровська 11 років 6 місяців.
— Тобто Холод був раніше судимий?
— Так, він був раніше судимий і умовно-достроково звільнений. (Микиті — ред.) Кусту ми просимо призначити 11 років, (Борису — ред.) Гульчуку 10 років, (Максиму — ред.) Глєбову 11 років, (Анатолію — ред.) Пломадялі також 11 років позбавлення волі.
— Захист, я так розумію, просить скасувати вироки і визнати “торнадівців” невинними?
— Так. Ми зараз аналізуємо їх апеляційні скарги і вони ще можуть подати доповнення. Наразі головна думка скарг — все незаконно, “торнадівці” невинні, вирок незаконний.
— Чи можна вважати справу “Торнадо” повністю завершеною?
— Ні. По-перше, вирок ще не вступив у законну силу, він набере чинності після рішення Апеляційного суду Києва. Але засуджені ще мають право подавати касаційні скарги. Крім того, всі ті епізоди, які не були доведені і не зібрано по них достатньо доказів для складання обвинувального акту (там і вбивства, і катування та ін.), вони всі були виділені в окремі кримінальні провадження і направлені для подальшого здійснення досудового розслідування прокуратурою сил АТО у Краматорськ. Це було зроблено для того, аби слідчі на місці подій розслідували справи.
— Тобто щодо “торнадівців” є ще одне кримінальне провадження, яке розслідує прокуратура сил АТО в Краматорську?
— Так, по багатьох епізодах, які не ввійшли в справу, по якій винесений вирок.
— А які саме епізоди?
— Є факти вбивства, катування та інші тяжкі злочини. Яка стадія розслідування на цей час і результат його, мені не відомо, тому що доступу до цього кримінального провадження я не маю взагалі.
Усі говорили, що прокуратура “торнадівців” незаконно підозрює чи обвинувачує. Але я вважаю, що органи досудового розслідування зібрали достатньо доказів по епізодах, які вже розглянув суд, щоб довести їх вину. Тут же (в іншому провадженні — ред.) об’єктивно є непрямі докази, але їх недостатньо було, щоб обґрунтовано повідомити особі про підозру.
Тому справа на момент вересня 2015 року була фактовою і відправлена на розслідування в Краматорськ.
— До когось із потерпілих застосовані заходи безпеки?
— Застосовувалися. До речі, під час судових засідань деякі народні депутати і сторона захисту називали потерпілих сепаратистами, терористами. Але під час здійснення досудового розслідування і судом було підтверджено, що вони до терористичної організації або сепаратистських настроїв стосунку жодного не мали. Також майже всі потерпілі пройшли експертизу та були допитані за допомогою поліграфу. Поліграф підтвердив, що вони говорять правду.
Неприпустимо, щоб людей, які пройшли через катування, звинувачували у сепаратизмі чи тероризмі.
— На вашу думку, ситуація з “Торнадо” — одиничний випадок чи все ж час від часу українці стикатимуться з подібним?
— Я хочу, щоб усі розуміли — і громадяни, і правоохоронці, — що жодні обставини, в тому числі АТО, не дають права катувати чи здійснювати інші тяжкі злочини стосовно людини чи держави. Ніякі стани, у тому числі воєнний, не дає права правоохоронцям скоювати злочини. Я дуже хочу, щоб це був останній випадок, який слугуватиме прикладом і превентивним засобом для всіх.
Погано, що лише після скоєння злочинів, але все ж ми захистили права та свободи громадян Луганської області. Це — звичайні громадяни, над якими знущалися.