Так, зазначають в НАЗК, залежно від форми та масштабів корупції, відповідальність може бути чотирьох видів: дисциплінарна (догана, звільнення), цивільно-правова (відшкодування збитків, стягнення необґрунтованих активів), адміністративна (штраф, конфіскація, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю) та кримінальна (позбавлення волі, штраф, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю).
"У жовтні 2019 року відбулося розмежування повноважень між Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) та Національною поліцією України щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення. Зокрема, Агентство почало складати протоколи виключно щодо топ-чиновників. У разі виявлення порушення, НАЗК направляло протокол про адміністративне правопорушення до суду, який вирішував, чи притягати суб’єкта до відповідальності. Однак, за рішенням КСУ, НАЗК було позбавлене права направляти протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, до суду", - повідомляють в агентстві.
Так, зазначається, що тепер НАЗК не може ініціювати притягнення топ-чиновників до адміністративної відповідальності за порушені строки та брехню при подачі електронних декларацій, неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані, прийняття подарунків, суміщення посад, правопорушення, пов’язані з конфліктом інтересів. Повноваження складати протоколи про адміністративне правопорушення у Національної поліції залишилося. Однак, поліцейські можуть скласти та направити до суду такі протоколи лише стосовно посадовців нижчих рівнів.
"Високопосадовці ж наразі, наприклад, невчасно подавши декларацію або отримавши розкішний подарунок не будуть нести адміністративної відповідальності. Хто серед посадовців, які тепер уникнуть відповідальності:
- Президент України;
- Прем’єр-міністр та міністри Кабінету Міністрів України, їхні заступники;
- народні депутати України;
- судді та прокурори;
- члени Вищої ради правосуддя та члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- члени Центральної виборчої комісії;
- Голова Національного банку України, його заступники;
- члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- члени Антимонопольного комітету України;
- Голова Фонду державного майна України, його заступники;
- Голова Державної митної служби України, його заступники;
- Голова державної фіскальної служби України;
- Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його заступники;
- Керівник Офісу Президента України, його заступники;
- інші державні службовці категорії “А” та “Б”, посадові особи місцевого самоврядування, віднесені до першої – третьої категорій", - йдеться в повідомленні НАЗК.
Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню у декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.
29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.
Також Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.