За легендою, під час однієї з облог Константинополя русинами Аскольда в 910 році місту загрожувала небезпека. Тоді мешканці міста звернулися в молитві до Богородиці з проханням про порятунок. Вона почула ці молитви і заступилася за місто, укривши своїм омофором: вороги вже не могли бачити городян, і ті врятувалися. Таке заступництво настільки вразило Аскольда, що він зі своїми дружинниками прийняв християнство. На древньоруські землі це свято прийшло з прийняттям християнства та глибоко укорінилося в народних звичаях та культурі.
Нині Покрови Пресвятої Богородиці вважається найбільшим осіннім святом в Україні. Традиційно до свята завершують заготівлю врожаю на зиму та розпочинають приготування до весіль.
На Покрови молилися також і за воїнів, які перебувають в походах і захищають вітчизну, вибирали козацьких отаманів. Традиційно до свята утеплювали будинок, і 14 жовтня зазвичай перший раз затоплювали піч. Ця традиція збереглася донині, оскільки на наступний день після цієї дати, 15 жовтня, розпочинається опалювальний сезон в країні.
З цим православним святом, присвяченим Богородиці, пов'язано безліч народних прикмет. Вважалося, що Матір Божа вкриває землю своїм покривалом у вигляді листя або першого снігу. Якщо в цей день дув низовий вітер з півдня, наші предки вважали, що зима буде теплою. Якщо північний вітер – навпаки, зима буде холодною. Західний вітер віщував велику кількість снігу; якщо вітер був мінливий, то і зима мала бути з такою ж мінливою погодою; сильний вітер - до вітряної весни; якщо на Покрову не випав перший сніг, його не буде і в листопаді. Якщо до цього дня не опадає листя з вишні, то зима має бути теплою.
Як повідомляв УНН, у свято Покрова Пресвятої Богородиці відзначають День захисників України та День Українського козацтва.