“11 липня — cпільний біль українців та поляків. Сьогодні разом з польським народом ми вшановуємо жертв Волині, не ділячи їх на своїх чи чужих. Це був і залишається наш спільний біль. У міжвоєнний період, під час і відразу після Другої світової війни, український і польський народи переживали драматичні нелюдські часи. Джерелом взаємної ворожнечі ще до Другої світової війни була непродумана національна політика тогочасної влади Речі Посполитої, проявлені польськими політиками та осадниками на Волині легковажність і відсутність поваги до прав громадян української національності на культивування власних національних та релігійних традицій. Українці на теренах тодішньої Другої Речі Посполитої відчули на собі спроби стерти їхню національну свідомість і підпорядкувати її панівній національності — тобто польській, часто через репресії, пацифікації, руйнування храмів та місць їх пам’яті”, — йдеться у повідомленні.
Посольство рішуче засудило “будь-які прояви насильства, що ведуть до людиновбивства на етнічному ґрунті”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Вроцлаві місцева влада зупинила акцію націоналістів через антиукраїнські лозунги
“Немає жодного виправдання навмисним злочинам проти мирного населення. Ми молимось за безневинно вбитих. І сьогодні разом з Польщею та польським народом будуємо партнерські стосунки та добросусідські відносини, засновані на взаємоповазі та вірі у наше спільне європейське майбутнє”, — йдеться у заяві.
11 липня рішенням Сейму Польщі від 22 липня 2016 року в країні оголошено “Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Республіки Польща”.
Як пише видання “Радіо Свобода”, у перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають “Волинською різаниною”, внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань — націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, — з іншого, загинули десятки тисяч людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польський інститут нацпам’яті шукає свідків злочинів, які скоїли члени ОУН-УПА
При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави — 100 тисяч загиблих поляків — не підтверджує майже ніхто.
Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей.
Події Волинської трагедії Варшава давно називає “етнічними чистками”, а 2016 року там перейшли до офіційного визначення “геноцид”; єдиними винуватцями трагедії називають “українських націоналістів”.
Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту “історичну правду”, яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призводили останніми роками до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.