КИЇВ. 31 березня. УНН. Після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну кількість потенційно небезпечних територій держави, які зазнали мінувань окупантами, значно збільшилася. В інтерв’ю УНН директор Асоціації саперів України Тимур Пістрюга розповів, які регіони держави є найбільш небезпечними через мінування та які саме вибухонебезпечні предмети ворог застосовує на території нашої держави.
- Яка площа території України була замінована до початку активного вторгнення рф, тобто до 24 лютого?
Якщо казати до подій, які почалися 24 лютого, орієнтовно, на підконтрольних уряду територіях Донецької та Луганської областей було заміновано приблизно 7 тисяч км. кв. Також був підрахунок на територіях Донбасу, які непідконтрольні уряду України, – це приблизно 14 тисяч км. кв.
- Чи є оцінки щодо замінованих територій України на сьогодні?
Якщо говорити про теперішні події: зараз оцінити точно дуже важко. Кожного дня, кожної години тривають активні бойові дії, і вся обстановка змінюється. Офіційні дані будуть оприлюднювати або після перемоги, або припинення вогню. Це буде робити Національний орган протимінної діяльності. Ми з ними спілкувалися на цю тему, і всі наші напрацювання передамо. Якщо говорити про аналіз цих даних від Асоціації саперів України, то з першого дня повномасштабної війни ми фіксуємо мінні інциденти. Ми підрахували потенційно небезпечну територію, яка на сьогодні складає 82 525 км. кв. по всій території України. Але варто наголосити, що це підозрювана потенційно небезпечна територія, яка потім потребуватиме заходів з гуманітарного розмінування, зокрема, нетехнічне обстеження територій. Це початковий процес гуманітарного розмінування. Ми маємо надію, що після нетехнічного обстеження територій, вона буде скорочуватися. Але ніхто не знає, може й навпаки, розширюватися.
- Чи відомо, скільки інцидентів мінувань від початку повномасштабного вторгнення росії в України зафіксовано наразі?
Станом на сьогодні від початку повномасштабного вторгнення росії на території України зафіксовано близько 400 інцидентів мінування територій. Тут варто додати, що ми фіксуємо інциденти, які належать до протимінної діяльності і можуть впливати на цей процес.
- У яких регіонах України найбільша кількість мінувань?
Якщо говорити по регіонах: найбільш підозрювані території це Херсонська область, Запорізька, Донецька, Луганська, трохи менше Чернігівська та Київська області.
- Які снаряди та вибухонебезпечні предмети найбільше застосовує ворог в Україні?
Варіація досить широка. Починаючи від різних саморобних вибухових пристроїв, мінних пасток, та завершуючи снарядами, які не вибухнули. Тобто триває обстріл територій, снаряд заходить в землю і залишається там, нездетонувавши. Також були зафіксовані міни “Пом-3” (протипіхотні міни, заборонені Оттавською конвенцією (1997 року) – ред.), які не скинули. Треба тут зауважити, що російська федерація не є підписантом Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін. Україна є підписантом цієї конвенції, і, відповідно, держава-агресор дуже активно використовує різну варіацію протипіхотних мін.
- Чи правда, що окупанти лишають після себе міни-пастки? Як убезпечитися простим громадянам?
Міни-пастки існують. По-перше, коли окупанти займають ту чи іншу позицію - вони проводять мінування цієї території, щоб “оборонитися”. По-друге, я завжди попереджував цивільне населення, яке любить збирати трофеї від російських окупаційних військ, особливо залишену військову техніку. Взагалі, за тактикою дій, ворог під час відступу, якщо він має на це час, – проводить мінування територій, щоб завдати максимального урону, навіть відходячи. Тому цивільні мають це розуміти, що мінні пастки є. Для цивільних громадян хочу наголосити на наступному: не треба знімати відео, намагатися обстежувати, оскільки це мають робити професіонали. Необхідно зателефонувати до відповідних служб, це 101 – Державна служба надзвичайних ситуацій або служба порятунку, як ми ще її називаємо.
- Які "сувеніри" найчастіше ворог лишає для мирного населення?
Якщо ми говоримо про військові інженерні боєприпаси, то для цивільного населення загрозу несуть протипіхотні міни. Вже є свіжі фотографії інцидентів із використанням такої міни, як “Лепесток” (ПФМ-1 “Лепесток” - протипіхотна міна натискної дії радянського виробництва. Є майже точною копією американської міни BLU-43/B "Dragontooth" – ред.). Вона схожа на листя, і її важко помітити. Її небезпека полягає в тому, що, залежно від сезону, вона має різні кольори. Наприклад, коли літній сезон – вона зелена, зараз ми бачимо, що вона коричневого кольору. Треба також акцентувати увагу на саморобні пристрої та мінні пастки. А вони можуть бути які завгодно, це залежить від фантазії мінера.
- Які організації займалися в Україні гуманітарним розмінуванням до 24 лютого? Чи працюють вони зараз?
Організацій було небагато. Це були три міжнародні організації: британська організація HALO Trust, Данська Група з розмінування (DRC-DDG) і швецарська Swiss foundation for mine action. Також були наші українські оператори – компанія Demining solutions. Фактично, це були чотири сертифіковані міжнародні організації, які займалися розмінуванням на сході України. Станом на зараз три міжнародні організації не працюють з першого дня повномасштабного вторгнення. Наші оператори працюють більше в аналітичному напрямку, тобто підраховують кількість інцидентів.