КИЇВ. 2 червня. УНН. Політичні розборки внесли свої корективи не тільки в зміну логістики пересування. На цьому тижні Верховна Рада повинна розглянути постанову про “визнання режиму Лукашенка загрозою міжнародній безпеці”. Експерти побоюються, що у випадку прийняття цього рішення або посилення санкцій, Білорусь може відповісти не тільки економічною блокадою, але і призупинити планові операції для українських пацієнтів. Чи є загроза зриву операцій з трансплантації органів в Білорусі, і чим зможе допомогти Україна своїм громадянам? Розбирався УНН.
Цей пленарний тиждень розпочався з того, що заступник голови ВР Олена Кондратюк закликала Кабінет міністрів і Міністерство охорони здоров’я вже шукати альтернативу білоруським лікарням для українців, які перебувають там на лікуванні. Павло Троян, прес-секретар посольства України в Республіці Білорусь повідомив УНН, що зараз в Білорусі перебуває 24 людини після операції, кілька людей, в найближчі дні вже зможуть повернутися в Україну.
Всього в листі очікування трансплантації в Білорусі перебуває 342 українця. За 18 пацієнтів Україна вже в цьому році перевела на рахунки білоруських клінік мільярд гривень. За словами заступника голови комітету ВР з питань охорони здоров’я Оксани Дмитрієвої, повний розрахунок відбувається відразу, ніяких боргів перед Білоруссю в України немає. “За цих пацієнтів вже заплачені гроші за бюджетною програмою лікування громадян України за кордоном. Ці гроші можуть повернутися, якщо пацієнт не дочекався трансплантації. Але ці кошти ми можемо перекинути на іншого пацієнта, якого відправляємо на лікування за кордон”, — пояснила вона.
Чи є ризик того, що білоруські клініки стануть недоступними для українців, яким потрібні такі операції, представники української влади говорити поки не беруться. У Білорусі такий варіант навіть не розглядають. Олександр Шпаковський, директор аналітичного центру “Актуальна концепція”, член Конституційної комісії Республіки Білорусь розповів УНН, що білоруська влада на це не піде.
“Я абсолютно переконаний, що Білорусь не буде відповідати брудною агресією на недружні, провокаційні і малозрозумілі з точки зору здорового глузду, рішення керівництва України. Олександр Лукашенко і його оточення неодноразово говорили про своє добре ставлення до українського народу. Нагадаю, що після початку війни на Донбасі, Білоруссю було надано цілий комплекс пільг, в тому числі і медичного обслуговування для переселенців. Ті медичні програми і домовленості, які є з Україною, наша країна за своєю ініціативою розривати не буде. Я навіть натяку на подібну ідею не чув. У Білорусі є інші методи, чим відповісти Україні, але інтереси простих людей, які опинилися в поганому становищі, порушені точно не будуть”, — розповів він. Шпаковський додає, що зараз білоруська влада намагається допомогти українським пацієнтам, які не знають, як повернутися назад додому.
Вирішують цю проблему і в Україні. Після того, як на минулому тижні закрили авіасполучення, в Білорусі залишилося 30 пацієнтів, яким довелося вирішувати, яким чином після важких операцій повертатися додому.
У посольстві України в Білорусі пояснюють, що кожен випадок зараз доводиться розглядати індивідуально. “Не всі з тих, хто зараз перебуває в Білорусі на лікуванні, до нас звертаються. Але кому потрібна допомога, ми допомагаємо, консультуємо і т.д. Наземні кордони відкриті, ходять автобуси, можна на авто виїхати. В наявності у Посольства реанімобіля немає, ми ж не медичний заклад. Ще раз! Кожен випадок індивідуальний. Наприклад, в разі українки Ганни Курилової (три тижні тому їй зробили трансплантацію печінки. Після операції пацієнтка не могла витримати поїздку в машині близько 20 годин додому в Харківську область, і в соцмережах просила надати допомогу — ред.), підключилася Харківська ОДА і депутати від фракції „Слуга народу“. Вона повернулася додому реанімобілем, за рахунок Харківської ОДА. Буває люди повертаються за кошти спонсорів, благодійних організацій. А іноді в контрактах пацієнтів прописано відразу транспортування. В цілому цими питаннями займається наше Міністерство охорони здоров’я”, — пояснив Троян.
У МЗС і МОЗ запевняють, що зараз розробляється алгоритм транспортування таких пацієнтів. Глава МЗС Дмитро Кулеба, повідомив, що українці можуть розраховувати на їх підтримку. “Ми вже знайшли реанімобіль, який буде знаходитися постійно в розпорядженні нашому для того, щоб вивозити людей. Запевняю вас, що ми знайдемо рішення і для митниці і для ПЛР-тестів, і для перевезення. Кожен громадянин України може розраховувати на нашу підтримку”, — заявив він.
Конфлікт з Білоруссю, і ризик зупинки планових операцій для українських пацієнтів, розкрив проблему, на яку вітчизняні хірурги звертали увагу держави при кожній нагоді.
Михайло Загрійчук, хірург, керівник Центру трансплантації органів Київської обласної клінічної лікарні розповів УНН, що, незважаючи на значний прогрес за останній рік, підтримки все ще недостатньо. “В Україні останнім часом колосально розвивається трансплантологія. У мене є пацієнти, які перебували на обліку в Білорусі, довго чекали в черзі, а отримали послугу у нас. Ось недавно, ми пересадили нирку жінці, яка перебувала на обліку в Білорусі. Ця ситуація ще раз показала, як важливо розвивати свою трансплантацію, щоб не залежати ні від кого. Прогрес однозначно є. У Київській обласній лікарні тільки за травень ми пересадили сім нирок. Після забору органів на трансплантацію, відправили одне серце в Інститут серця Амосова, одне в Інститут серця МОЗ України, дві печінки в Інститут Шалімова і дві нирки в Київський центр нефрології та гемодіалізу”, — розповів він.
Бюджет, який щорічно відкушують білоруські медики за операції, які можуть проводити в Україні, колосальний. У 2019-му на програму “Лікування українців за кордоном” Україна виділила близько 67 мільйонів доларів. Більше 90% з цих коштів пішли на оплату операцій з трансплантації органів і кісткового мозку. Тоді Білорусь за пересадку органів 253 українцям отримала 15 мільйонів доларів. Це найбільша сума з 2016 року.
У минулому році витрати на лікування українців за кордоном скоротили на 390 млн грн. Однак збільшили фінансування пілотного проекту з трансплантації в Україні — до 502 млн гривень. Велика частина цих грошей пішла на проект “щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів”. В рамках цієї програми в квітні цього року “Київський центр трансплантації кісткового мозку” провів складну операцію 18-річному пацієнтові з діагнозом апластична анемія, вкрай важкої форми. Операція пройшла успішно, пацієнт уже виписаний. Щорічно трансплантації кісткового мозку потребує близько 250 українців, з початку 2021 року українські хірурги вже провели 60 таких операцій.
Борис Тодуров, кардіохірург, директор Інституту серця розповів УНН, що українські медики здатні забезпечувати всі необхідні операції українцям без Білорусі. Але допомога держави в цьому питанні — ключова. “Якщо Україна вважає себе незалежною державою, то потрібно медикам і пацієнтам забезпечити умови тут, а не сподіватися на Білорусь, Індію і т.д. У нас є фахівці, інститути, які можуть заповнити цю прогалину. Наскільки Україна зможе швидко перебудуватися, буде залежати, як активно нам допомагатимуть: технічно, матеріально”, — розповідає він.
Разюче відрізняється вартість операцій з пересадки серця. Якщо в Білорусі потрібно заплатити близько 3 млн гривень за таку операцію, то в Україні це це обійдеться трохи більше 600 тисяч гривень. “Якщо наша держава має можливість платити білоруським лікарям за пересадку серця, нехай краще направлять до Інституту серця ці кошти, ми такі операції проведемо швидше і якісніше. Щоб ви розуміли зарплата українського кардіохірурга, який сьогодні займається трансплантацією серця, становить 7-8 тисяч гривень, це нормально? Зате годуємо білоруських лікарів”, — констатує Тодуров.
Протягом цього року в Україні планують зробити не менше 250-ти операцій з трансплантації органів, з початку січня українські хірурги вже провели більше 50-ти. Однак людей, які потребують пересадки органів в Україні близько 5000 тисяч. Опитані хірурги сходяться на думці, що за останній рік ситуація з трансплантації органів в Україні сильно змінилася в позитивну сторону. Загрійчук каже, що ми можемо отримати трансплантаційну незалежність, через кілька років, якщо влада серйозно почне фінансувати програми з трансплантації органів.
Тодуров додає, що за останній рік було зроблено 11 трансплантацій серця після 15-річної перерви, і ця цифра буде тільки збільшуватися. “Ми за останній тиждень зробили три трансплантації серця, одну в Києві і дві спільними зусиллями в Львові, ось я тільки повернувся звідти”, — говорить він. Незважаючи на значний розвиток трансплантології за останній рік, Україна ще далека від повної незалежності, яка нам необхідна. В кінці 2019 року, коли Індія призупинила операції з трансплантації органів для іноземців, п’ять українців померло, так і не дочекавшись операції. Якщо виникне подібна ситуація з Білоруссю, жертв буде значно більше.