Люстрація повинна мати мету і сенс, каже юрист.
“Головна мета — це зміна режиму або очищення країни від чогось, що визнане неприпустимим чи злочинним. Люстрація застосовується тоді, коли після якогось рубікону нація заявляє, що будемо жити по-іншому. Тому логічно було б робити люстрацію, наприклад, у 1991 році — очистити країну від всіх тих, хто був причетний до старої радянської системи, яка знищувала наше прагнення до самостійності та була явно антидемократичною.
У нас люстрація відбулася у 2014 році. Вона повинна була стати продовженням Революції Гідності. В основі процесу лежало блокування допуску до державних посад людей попереднього режиму, так званої старої влади. Але тут ми маємо розуміти — що означає стара влада? Оскільки під грифом "стара влада" можна записати будь-кого — від найнижчого клерка до Прем’єр-міністра”, — пояснив він.
Сам же процес очищення влади повинен бути обґрунтованим, продовжив Панасюк.
“Саме про це сьогодні намагається сказати Європа і весь цивілізований світ: люстрація повинна бути обґрунтованою хоча б мінімальними доказами чи конкретними вироками. Проте, відміна люстрації може бути ризикованим кроком і "амністувати“ окремих осіб, які є загрозою для демократичних та євроінтеграційних процесів України. Якщо ми кажемо, що хтось злочинець, або що якийсь режим злочинний, то це має бути доведено і підтверджено хоча б локальними судовими інстанціями, або такі факти мають бути явними, як, наприклад, голосування за "закони 16 січня".
Головне — не допустити того, щоб люстрація стала політичною і невмотивованою та слугувала можливістю тиску на політичних конкурентів”, — пояснив він.
Юрист нагадав, що дискусії стосовно конституційності ЗУ “Про очищення влади” тривають давно. Існують прибічники люстрації, але є й ті, хто вважає, що ЗУ порушив права держслужбовців — в частині їх звільнення “під загал”.
У будь-якому разі, КСУ має лишатися найвищим та найавторитетнішим гарантом Конституції і розв'язувати це питання з огляду на положення Української Конституції та соціополітичних аспектів справи, переконаний Панасюк.
“КСУ може враховувати чиїсь поради чи висновки, але не забувати, що він Конституційний Суд саме України”, — додав він.
Яке б рішення не ухвалив з приводу люстраційного закону Конституційний Суд, знайдуться невдоволені, вважає Панасюк, а тому радить рухатися у чіткій відповідності до вимог закону.
“Також, давайте не забувати, що Конституційний Суд вже висловлювався щодо люстрації, в контексті права обіймати посаду ректора ВНЗ”, — нагадав експерт, зауваживши на тому, що ця люстраційна “справа” вже достатньо політизована.
За словами юриста, раніше КСУ був втягнутий у політичні “розбірки”, а зараз має можливість висловити власну позицію та підтвердити авторитет.
“Яке б рішення не прийняв КСУ, подобатиметься воно нам чи ні, ми маємо розуміти, що КСУ — це остання інстанція справедливості в Україні. І я маю надію, що судді і суд мають зробити все можливе, аби підтвердити свій статус і лишитися найвищим та незалежним арбітром”, — резюмував Панасюк.
Нагадаємо, за оцінками начальника відділу виконання рішень Європейського суду з прав людини, Генерального департаменту з прав людини і верховенства права Ради Європи Павла Пушкаря, визначаючись з питанням люстрації, КСУ повинен враховувати висновок ЄСПЛ.
КСУ, своєю чергою, активізував розгляд ЗУ “Про очищення влади”, і експерти прогнозують рішення з цього приводу найближчим часом.