Найближчим часом Верховна Рада планує розглянути низку законопроєктів щодо соціального та пенсійного забезпечення. Серед них і про накопичувальну пенсійну систему, пише УНН з посиланням на порядок денний ВР.
Накопичувальне пенсійне забезпечення
Ініціаторами законопроєкту, зареєстрованого за №9212, виступила група народних депутатів на чолі із керівником парламентської фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією та головою комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою.
Профільний комітет ВР рекомендував парламенту ухвалити законопроект за основу ще у минулому квітні.
І це була вже не перша спроба провести реформу у парламенті. Минула провалилася кілька років тому.
Запропонованим нині документом передбачається встановлення обов'язкової участі у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов'язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.
Зокрема документ передбачає, що з 2025 року на персональні рахунки кожної працюючої людини, відкритих в державному Уповноваженому пенсійному фонді, щомісяця буде надходити у вигляді додаткових пенсійних накопичень 2% від фонду заробітної плати: 1% - з ЄСВ, 1% - з Державного бюджету. У 2026 році відрахування становитимуть відповідно 3%, а в 2027 році - 4%.
Також очікується, що держава гарантуватиме збереження пенсійних коштів, а коли власник пенсійного рахунку піде з життя, сума пенсійних накопичень може бути успадкована.
"Передбачається, що в майбутньому, коли приватний сектор та Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків будуть готові, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами долучаться до системи накопичень", – зазначала Третьякова.
Водночас, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив в одному з інтерв'ю, що до війни був прихильником пенсійної реформи і допомагав її просувати, й зараз "концептуально" Мінфін її підтримує. Та в умовах війни її реалізація може бути занадто складним завданням, вважає міністр. Подібного висновку у своїх зауваження до законопроекту дійшли і в Державній податковій службі - там вказали, що запровадження накопичувальної пенсійної системи в умовах триваючої агресії може не дати очікуваного фінансового результату для громадян.
Пенсії за особливі заслуги
Законопроєкт №8123 про внесення змін до статті 6 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачає можливість отримання жінками, які мають статус "Матері-героїні", двох надбавок до пенсії. Наразі законодавство передбачає, що у разі, якщо людина має низку заслуг, за які їй надаються надбавки, то вона може отримувати лише одну на вибір.
Проєктом закону пропонується встановлювати таким жінкам одночасно дві надбавки:
- За особливі заслуги перед Україною;
- За заслуги померлого годувальника-військовослужбовця, який, починаючи з 2014 року, брав участь у відсічі та стримуванні збройної агресії рф та/або інших держав, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій.
Пенсії за особливі заслуги призначаються обсягом від 20 до 40% прожиткового мінімуму - як надбавка до основної пенсії.
Пенсії для засуджених
Також найближчим часом парламент може розглянути урядовий законопроєкт про зміни щодо особливостей виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку (№10355). Документом пропонується пенсійні виплати у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, як уточнюють ініціатори законопроєкту, держава ще раз підкреслить негативне ставлення до цих злочинів. Водночас правозахисники зауважили, що законопроєкт потребує обговорення, зокрема через те, що встановлення мінімальних виплат стосується і тих, хто перебуває лише на стадії підозрюваного. розмірі
Адміністрування ЄСВ
Законопроєкт №9569 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" вже нібито мав виноситися на розсуд парламентарів у сесійній залі ще у березні цього року. Але тоді цього не сталося. З яких причин - невідомо.
Документ передбачає об'єднання адміністративних структур та покладання адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на Пенсійний фонд України.
Таким чином, взяття на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснюватиме Пенсійний фонд України відповідно до законодавства.
Відповідно сплата єдиного внеску здійснюватиметься у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду.
Єдиний реєстр кваліфікацій
Законопроєкт №9630 про вдосконалення нацсистеми кваліфікацій також планується розглянути на одному з найближчих засідань ВР. Документом передбачено створення Єдиного реєстру кваліфікацій на підставі Класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Реєстру кваліфікацій та синхронізації з іншими базами даних, щоби процес обміну та доступу до інформації про професійні кваліфікації був швидкий, прозорий та відповідав потребам ринку праці у реальному часі.
У пояснювальній записці до нього вказано, що існуючі Національний класифікатор професій та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників в силу відсутності їх синхронізації з Реєстром кваліфікацій, моральної застарілості та невідповідності сучасним виробничим процесам та обладнанню, а також ведення різними суб'єктами гальмують розвиток ринку праці та не сприяють ефективному виконанню завдань та функцій колегіального органу у сфері кваліфікацій.
Посилення відповідальності роботодавця за затримку заробітної плати
Внесений до порядку денного на одне з найближчих засідань парламенту і законопроєкт про зміни щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, у тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця (№9510).
Автори документа пропонують, серед іншого, закріпити на законодавчому рівні норми, які забезпечують належний законодавчий захист права працівника на своєчасне отримання винагороди за працю і гарантують отримання ним адекватної грошової компенсації збитків, понесених внаслідок порушення строків її виплати.
Також документ посилює відповідальність роботодавця за затримку заробітної плати.
Окрім того, законопроєкт закладає законодавчі підстави для створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця.
Зміни щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування
Найближчим часом парламент також планує розглянути у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування за №10017. Необхідність його ухвалення зумовлена тим, що Фонд соціального страхування України та управління його виконавчої дирекції припинили діяльність, а функції у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з 1 січня 2023 року виконують Пенсійний фонд України та його територіальні органи.