“Коли автори проекту посилаються на велику кількість законодавчих і нормативних актів, важче визначити, чи відповідають запропоновані в проекті норми чинного законодавства або в них є розбіжності і протиріччя.
Перші ліцензії були видані в 2000 р на 12 років чотирьох операторам. Тоді профільний закон ще не був прийнятий, це сталося пізніше. Термін дії тих ліцензій закінчився, але операторам дозволили працювати до тих пір, поки у відповідності з профільним законом з’являться нові Ліцензійні умови.
Цей процес затягнувся майже на п’ять років. Всі очікували, що нові Ліцензійні умови створять правила гри не гірше діяли в 2000 р Але цього не сталося. Можу відзначити, що ряд положень, записаних в новому проекті, не відповідають Закону “Про лотереях”, — сказав він.
Зокрема, Мінфін вирішив самоусунутися від контролю за лотерейним ринком і перекласти всю відповідальність на фіскальну службу.
“Перш за все зазначу, що, відповідно до Закону, контроль за діяльністю операторів лотерей закріплений за Мінфіном, який і є регулятором ринку. Фінансова діяльність оператора, її прозорість і підконтрольність державі — основа роботи операторів державних лотерей в усьому світі,” — ствердив він.
“Але в проекті Ліцензійних умов контроль за фінансовою діяльністю операторів лотерей раптом пропонується передати Державній фіскальній службі. Фактично, Мінфін таким чином намагається самоліквідуватися. Типова картина, коли міністерство хоче широких повноважень, але при цьому не відповідає за результат. Вони пропонують здійснювати контроль через РРО. У всьому світі в лотереях вже відмовилися від РРО як інструменту обліку їх реалізації,” — додав Є.Власенко.
“Тим більше, що цей механізм не дає можливості фіксації, а значить, і контролю за виплатою виграшів. Касові апарати були актуальні в середині минулого століття, коли в операторів лотерей не було електронної термінальної мережі, об’єднаної центральної комп’ютерною системою,” — пояснив він
Е.Власенко також зазначив, що в основі проекту ліцензійних умов проглядається підготовлений свого часу Мінфіном проект закону “Про лотереї”, який Верховна Рада двічі відкидала як корупціогенних.
“Справа в тому, що, на відміну від закону, Ліцензійні умови не потрібно проводити через парламент. В результаті положення, які не пройшли в парламенті, перекочували до Ліцензійних умов. Як то кажуть, не києм, то палицею. Зазначу ще й те, що Мінфін вивісив на сайті проект Ліцензійних умов, нікого ні про що не попередивши. По-хорошому, Мінфін міг би запросити діючих операторів лотерей до обговорення, формування пропозицій і зауважень. Але цього не було. Все робиться в односторонньому порядку,” — резюмував він.
Нагадаємо, в травні Мінфін опублікував на сайті проект ліцензійних умов для лотерейних операторів. За даними ЗМІ і експертів, нові умови Мінфіну створюють умови для монополізації ринку і легалізації на ньому азартних ігор під видом лотерей. У проекті ліцензійних умов немає чіткого розмежування між лотереєю Тото і букмекерством. А останнє відноситься до азартних ігор і заборонено в Україні.
Монополістом ринку Мінфін залишає наближену до влади компанії “УНЛ” (“Українська національна лотерея”), яку пов’язують з нардепом від БПП Олександром Третьяковим.
Як раніше повідомляв УНН, сьогодні на ринку лотерей працюють три компанії: “УНЛ” (Українська національна лотерея), “Патріот” і “М.С.Л.” (Молодьспортлото).
Однак “Патріот” і “М.С.Л.” намагаються прибрати з ринку за допомогою санкцій РНБО і ліцензійних умов, які розробив Мінфін. Проти “М.С.Л.” ввели санкції на підставі листа 7-річної давності самого власника компанії Георгія Ложенка. Тоді “М.С.Л.” запропонував Мінфіну проект фінансування Євро-2012, в якому партнером було зазначено “Альфа-банк”. Банк ніколи не входив в структуру “М.С.Л.”. Єдині фінансові відносини “М.С.Л.” і “Альфа-Банк” — це звичайний кредит. Незважаючи на це, держоргани розцінили лист як доказ “російського сліду” в діяльності компанії.
Пізніше СБУ відмовилася від своїх претензій до “М.С.Л.”, але головного конкурента “УНЛ” все одно залишили під санкціями.