На його думку, крок зі створення військових судів потребує системного підходу.
“Такі українські реалії, що Військові часто не сприймають цивільних. Чим далі, тим більше. У державі склалася ситуація, коли той, хто пройшов війну або брав участь в АТО, вважає себе більш спроможними, з більшим правом вимагати швидких змін. Ці зміни вони бачать переважно як прямі, радикальні, прості, а інколи дуже примітивні та небезпечні, з огляду на права, речі та вчинки”, — пояснив Головний військовий прокурор.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Матіос оприлюднив документи, які підтверджують високий рівень самогубств серед військових
Він наголосив, що проблема не має простого вирішення і навіть військові суди не є запорукою її розв’язання.
“Цивільні слідчі, прокурори та судді не можуть об’єктивно надати оцінку протиправним діям військових, які з тих чи інших причин вчинили правопорушення”, — вважає Матіос. Він також додав, що на сьогодні у державі відсутній комплексний механізм з опіки над військовослужбовцями у подяку їм за віддану службу. Тому головний військовий прокурор наголосив на необхідності допомоги суспільства.
“У державі сформувався потужний, переважно радикальний та багато в чому справедливо незадоволений безпорадністю і байдужістю держави кластер суспільства з-поміж демобілізованих військових після АТО (близько 400 тис. осіб) та майже 400 тис. діючих під присягою військових, які захищають кожного з нас. Цей певною мірою пасіонарний контингент потребує, насамперед, захисту своїх прав, справедливого та об’єктивного нагляду за дотриманням ними законів держави саме заради суспільства, якому необхідні спокій та надія, а не чергові потрясіння зі зброєю в руках, здобутою чи вивезеною з АТО.
Саме тому я прошу, клопочу, закликаю всіх небайдужих, особливо правничу спільноту, та наполягаю перед законодавцем, що за аналогом принципу НАБУ потрібно невідкладно створити Державне бюро військової юстиції (далі — ДБВЮ)”, — сказав Матіос.
Він вважає, що для цього є цілий ряд причин, зокрема стагнація мирного врегулювання агресії на Сході; бойові дії, що тривають вже майже 4 роки, та відсутність військового шляху вирішення проблеми; несприйняття військовими розслідування військових злочинів цивільним ДБР; необхідність прийняття законодавчого рішення про перебування на території ОРДЛО миротворчої місії, в тому числі за участю українських правоохоронців; потреба у заповненні вакууму правового регулювання, а також проведення фільтраційних заходів з подальшим розслідуванням злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, що вчинені парамілітарними формуваннями й окремими представниками окупаційних адміністрацій. Цей перелік причин, що обґрунтовують необхідність невідкладного створення ДБВЮ, не є вичерпним.
Матіос пропонує аби основу ДБВЮ склали слідчі військової прокуратури, особовий склад нинішньої Військової служби правопорядку, який не брав прямої участі у бойових діях у зоні АТО, військові інспектори та офіцери з особливих доручень, що опікуватимуться питаннями дотримання правових і соціальних гарантій всіх військовослужбовців. Усього це буде приблизно 4500 осіб.
“До повноважень Державного бюро військової юстиції повинно відійти розслідування військових та пов’язаних з ними злочинів; злочинів, вчинених проти військовослужбовців; злочинів, вчинених у районі проведення бойових дій; окремих злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; здійснення контролю за додержанням законодавства у діяльності військових формувань; представництво інтересів військових у судах як третьої особи; представництво і захист у судах прав та інтересів військовослужбовців, які залучені до участі у веденні бойових дій та не мають змоги звернутися за наданням правничої допомоги”, — пояснив Матіос.
Він наголосив, на важливому моменті — перебування миротворчих місій, яке зараз обговорюється в Україні та світі. Як пояснив Матіос, перебування та діяльність миротворців регламентується мандатом ООН, однак учасники місії підпорядковуються законодавству тієї країни, яка їх направила.
“Ще раз наголошую, розслідування буде здійснюватися за законодавством країни, яка направили той чи інший МК. Таких військових, ймовірно, буде 30-35 тис. осіб, які повинні робити право на території суверенної держави. Постає закономірне питання, чому саме так і як це буде кореспондуватися з ментальністю українського населення, яке вже 4 роки перебуває в окупації квазі ОРДЛО?... Саме тому Державне бюро військової юстиції повинно бути створено, в тому числі як буфер та своєрідний фільтр для розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями, окремими представниками населення та учасниками парамілітарних утворень з наданням Бюро часткового статусу допоміжного контингенту для МК”, — зауважив Матіос, додавши, що досвід діяльності миротворців в інших зонах конфлітів свідчить, що вони не завжди можуть найти спільну мову з місцевим населенням.
Метою створення ДБВЮ він вважає правове регулювання, контроль (нагляд) над військовими формуваннями та залучення особового складу цього органу до практичного дослідження (розслідування) подій 2014-2018 рр. на Сході України, а також об’єктивної оцінки причетності/непричетності учасників збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації до скоєння тяжких, особливо тяжких злочинів на території Донецької та Луганської областей. Він додав, що новостворене Державне бюро розслідувань не здане вирішити всі викладені проблеми.
“Саме тому я відстоюю одночасне створення військових судів, Державного бюро військової юстиції та запровадження інституту військових адвокатів, послуги яких повинна та зобов’язана оплачувати держава у всіх випадках притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто захищає державу”, — наголосив головний військовий прокурор.