Деталі
Дріт необхідного діаметра в Литві не випускають, тому влада веде переговори з іншими країнами, в тому числі, з Данією і Словенією, з питання її закупівлі, вказав заступник міністра внутрішніх справ Арнольдас Абрамавічюс. За його словами, мова йде про “товар специфічного призначення, яким так просто поділитися не можна”. При цьому Естонія вже пообіцяла направити в Литву 100 км потрібної дроту.
Тим часом Чехія направить в Литву гуманітарну допомогу для подолання кризи, що виникла. Очікується, що на вечір суботи до країни прибуде вантаж, що включає 20 наметів, 100 розкладних ліжок, 500 ковдр та 500 спальних мішків на суму 3,2 мільйона чеських крон (в перерахунку близько 125 тисяч євро), повідомило чеське МВС.
Міграційний криза в Литві
На початку липня Литва ввела режим екстремальної ситуації через різкий наплив нелегальних мігрантів через кордон з Білоруссю і оголосила про будівництво нової стіни на кордоні протяжністю близько 680 км. Крім того, Вільнюс посилив міграційне законодавство. Зокрема, вирішено прискорити розгляд клопотань про притулок і обмежити можливості пересування нелегалів по території Литви і деякі інші їх права. Парламент Литви визнав дії білоруської влади “гібридною агресією” і звинуватив Мінськ у намірі загострити ситуацію за допомогою організованих потоків мігрантів.
Контекст
Невизнаний білоруський правитель Олександр Лукашенко вже неодноразово погрожував відкрити пункти пропуску на кордоні для біженців із зон бойових дій в якості відповіді на санкції, введені Брюсселем проти Мінська. Особливе навантаження в цьому випадку падає на Литву, у якій майже 680 км спільного кордону з Білоруссю. За даними Служби охорони державного кордону Литви (СОГГЛ), з початку нинішнього року на ділянці литовсько-білоруського кордону затримано в цілому більше двох тисяч нелегальних мігрантів — більш ніж в 20 разів більше, ніж в 2020-му році. Здебільшого мова йде про вихідців з Близького Сходу і з Африки.