У зустрічі також взяли участь Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель, глави зовнішньополітичних відомств держав-членів ЄС, а також Східних партнерів ЄС — Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії та Молдови.
Як повідомили у МЗС, Кулеба перелічив окремі пріоритети України у рамках “Східного партнерства” і представив чітке бачення української сторони щодо наповнення “Східного партнерства” новими ініціативами, зокрема розширення можливостей для вільної торгівлі та запровадження “промислового безвізу”, доступ до Єдиного цифрового ринку ЄС, інтеграція енергетичних ринків, спільна реалізація Європейської зеленої угоди.
Глава МЗС України позитивно відзначив рішення Єврокомісії визначити економіку, зв’язок та стійкість пріоритетами майбутнього “Східного партнерства” і підтримку цих пріоритетів Високим представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозепом Боррелем та Комісаром ЄС з питань сусідства та розширення Олівером Варгеї, додали у МЗС.
Крім того, Три асоційовані партнери, Україна, Грузія та Молдова, спільно виступили з ініціативою запровадження у рамках “Східного партнерства” формату посилених діалогів “ЄС + 3”.
"Дмитро Кулеба подякував Європейському Союзу за фінансову та гуманітарну допомогу, надану Україні для боротьби з пандемією COVID-19 та її соціально-економічними наслідками. Міністр окремо відзначив важливість підтримки малого і середнього бізнесу, а також вразливих верств населення у регіонах, що найбільше постраждали внаслідок російської агресії", - йдеться у повідомленні.
У цьому контексті, глава МЗС також запропонував:
Розширити програми економічного відновлення ЄС на регіон “Східного партнерства”;
Розглянути можливість перенесення ланцюжків постачання товарів ближче до кордонів ЄС, зокрема, до України;
Залучити країни “Східного партнерства”, і особливо Україну з її потужним транзитним потенціалом, до проєктів у рамках Європейсько-Азійської Стратегії сполучення ЄС.
Дмитро Кулеба окремо наголосив на важливості збереження свободи пересування між ЄС та країнами Східного партнерства. Він зауважив, що відкриття зовнішніх кордонів ЄС для українських туристів, бізнесменів та перевізників є важливим для України у контексті посткризового відновлення, додали у МЗС.
Значну увагу під час дискусії було приділено темі боротьби із дезінформацією, яка значно активізувалась під час пандемії коронавірусу.
Міністр, зокрема, запропонував заснувати дискусійну панель щодо боротьби з дезінформацією для напрацювання відповідних рішень, залучити учасників Східного партнерства до діяльності Європейського центру з протидії гібридним загрозам, залучити зацікавлених партнерів до роботи Агентства ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки та Системи швидкого оповіщення ЄС, додали у МЗС.
Міністр закликав до посилення безпекового виміру співробітництва у рамках “Східного партнерства” та більш активного залучення ЄС до врегулювання конфліктів у регіоні.
Насамкінець, Дмитро Кулеба привернув увагу партнерів до російської агресії та тимчасової окупації Донбасу та Криму, що тривають, та подальшого утримання Росією українських політв’язнів.
Довідково: “Східне партнерство” (СхП) — зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка об’єднує ЄС, його держави-члени та шість східноєвропейських сусідів: Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Ініціатива була заснована у травні 2009 року. У 2017 році П’ятий Саміт СхП схвалив “20 досягнень до 2020 року”, які визначили конкретні завдання у сферах економіки, належного урядування, коннективності та енергетики, а також підтримки суспільств країн регіону. З огляду на завершення терміну дії цього пакету досягнень у грудні 2020 року, ЄС, його держави-члени та Східні партнери розпочнуть підготовку “нової генерації завдань”.
У зв’язку із триваючими карантинними обмеженнями через пандемію COVID-19 було прийнято рішення провести 11 червня 2020 року міністерську відеоконференцію “Східного партнерства” замість щорічного Міністерського засідання.