Деталі
Протестувальники, які представляють усі верстви суспільства, викрикували гасла, спрямовані проти вищих посадових осіб духовенства, включаючи Верховного лідера Ісламської Республіки аятолу Алі Хаменеї та президента Ібрахіма Раїсі.
Інтернет у містах, де продовжуються протести, або відключено, або частково знижено швидкість урядом у спробі контролювати поширення новин.
Заворушення почалися після того, як минулої середи уряд скоротив субсидії на основні продукти харчування, такі як олія, яйця і молоко. Наприклад, вартість приготування зросла більш ніж на 400% за ніч.
Державні ЗМІ Ірану неодноразово звинувачували економічні санкції Заходу у труднощах, із якими стикається країна. Це санкції, які здебільшого спрямовані на обмеження ядерної програми Ірану.
У 2015 році Іран зобов'язався обмежити свою ядерну програму в обмін на зобов'язання Заходу послабити санкції в рамках угоди зі світовими державами, відомої як Спільний всеосяжний план дій (СВПД). Однак у травні 2018 року тодішній президент Дональд Трамп вийшов із пакту, залишивши його на перегляді. Через чотири роки, після раундів переговорів, процес відродження СВПД все ще буксує через розбіжності між Іраном та іншими сторонами — США, Францією, Німеччиною, Великою Британією, росією та Китаєм.
Однак, на відміну від звинувачень Ісламської Республіки, багато хто вважає, що західні санкції не єдина і навіть не головна причина ситуації, що склалася.
"Нещодавня згубна ситуація виникла через абсолютно некомпетентних лідерів протягом багатьох років, широко поширеної корупції, а потім санкцій", - заявили лідери опозиції.
Додамо
З сотнями вбитих та тисячами заарештованих загальнонаціональні протести 2019 стали найбільш смертоносними з часів Ісламської революції 1979 року. Точна кількість вбивств досі невідома через жорстку цензуру ЗМІ та відключення інтернету по всій країні на 10 днів. Ці протести також почалися після того, як паливо подорожчало втричі, і незабаром поширилися по всій країні, особливо у невеликих містах.