КИЇВ. 21 вересня. УНН. "Власники будинків у котеджних містечках (КМ) повинні платити завжди і за все" - принцип, за яким змушені жити власники будинків у багатьох котеджних містечках України. Як вони потрапляють у рабство, як не зробити помилок і що робити, якщо вже став заручником подібного, а також чому наболіла проблема роками не вирішується в Україні - читайте у матеріалі УНН.
"Втекти" із забрудненого міста мріють багато українців. Про власний будинок із земельною ділянкою мріє левова частка городян. І коронавірус тільки посилив цей "бум" на заміське житло. Наприклад, у передмісті столиці будови ростуть, як "гриби після дощу", а значить і переїхати не так-то складно, якщо сума по "кишені".
Як правило, українці обирають між індивідуальним будинком і будинком у котеджних містечках. Вартість залежить від багатьох факторів, включаючи напрямок та інфраструктуру. Індивідуальний будинок, як правило, дорожчий. А ось таунхаус у котеджному містечку під Києвом - можна придбати у межах 1,5 млн грн.
Котеджні містечка приваблюють безліччю привілеїв: від продуктових магазинів до великих супермаркетів, з налагодженою транспортною інфраструктурою і наявністю свердловини у кожному дворі. Принаймні, так обіцяють менеджери з продажу, залучаючи інвесторів укладати з ними договори.
Але на практиці все може виявитися інакше: комунальні мережі звичайно ж будуть, але можливо "приватними" - такими, які провів у котеджне містечко власник КМ і тому має право нараховувати тарифи такі, які вважатиме за потрібне. При чому, часто, ці мережі вже включені у вартість кожного будинку, тобто покупець може заплатити двічі.
Та й інфраструктурних проектів можна чекати довго. Як і благоустрою території, барвисто обіцяного менеджерами відділів продажів. Окрему частину додаткових витрат мешканців КМ становить охорона селища. У 99,9% випадків забудовник обіцяє інвесторові безпеку і охоронюваність вдень і вночі КМ. Так і є, тільки коштує така послуга, знову ж таки, стільки, скільки скаже власник КМ.
У загальному і цілому, будучи повноправним господарем своїх чотирьох стін, ще не факт, що таку повноправність власники будинків у КМ здобувають на загальну власність. І тоді починаються "розбірки" з власником КМ.
Наприклад, жителі котеджного містечка "Северинівка" вже рік борються за те, щоб підключити "зелений" тариф. У минулому році вони вирішили позбутися від "рабства" і укласти прямі договори з постачальником електроенергії - обленерго. Але, на свій подив, вони виявили, що частина ліній якимось чином опинилася оформленою на невідому фізособу, що зробило укладання прямих договорів і підключення "зелених тарифів" для жителів КМ неможливим.
"Рік тому ми обрали шлях сворення і звернулися із заявкою в обленерго. І, через 12 місяців, пройшовши всі необхідні процедури, ми отримали готовий проект для проведення робіт. Але як тільки почалися фактичні роботи по проведенню лінії обленерго у наше містечко, ми зустріли опір з боку власника приватної лінії і найнятого ним господарника, який, по ідеї, повинен займатися обслуговуванням господарства. Все почалося зі спроб фізичного перешкоджання роботі. Він буквально хапав людей за руки і вимагав зупинити роботи. Апофеозом історії став приїзд газівників: ми з сусідами знімали, як вони ходили і шукали витік там, де навіть немає газової труби", - ділиться у своєму відеоблозі мешканка КМ, глава "Національної Української Асоціації житла" Діана Гранцева.
Існують, щоправда, окремі КМ, де подібних проблем немає, а світ і порядок тримаються на тому, що забудовник просто дорожить своєю репутацією. Але це велика рідкість, яка пояснюється простим людським фактором. На практиці так повинні поводитися всі забудовники, а зобов'язати це робити їх повинен законодавець.
Як пояснює Гранцева, вся справа у тому, що величезний сегмент житлово-комунального господарства виявився поза законів і підзаконних актів у сфері надання комунальних послуг.
"Котеджні містечка - це молодий, але швидко зростаючий і перспективний сегмент житла, про який« забули »на національному рівні реалізації державної політики в житловій сфері, що призвело до виникнення ряду питань, пов'язаних з наданням комунальних послуг та обслуговування спільних інженерних мереж. Наприклад, деякі обслуговуючі кооперативи, що надають комунальні послуги, вважають, що їх діяльність не підпадає під норми закону України "Про житлово-комунальні послуги" і не повинні надавати власникам житла роз'яснення щодо встановлення своїх тарифів. Також є великі питання до права власності електро- і газових мереж. Існують випадки, коли всі комунікації належать забудовнику і жителі міста залежать від інтересів таких "недоброзичливих" забудовників, які потім встановлюють будь-які тарифи і включають орендну плату за користування цих мереж до платежів за обслуговування домогосподарств", - пояснює Гранцева.
Законодавчий "пробіл" її не зупиняє. Вона організувала "Всеукраїнське об'єднання співвласників котеджних містечок" і готова ділитися власним досвідом на тему того, як домогтися виходу з "тарифного" рабства у КМ.
Відзначимо, що власником котеджного містечка "Северинівка", який "тероризує" мешканців є депутат Київради від фракції "Батьківщина" Денис Москаль.