"Віталій Кличко в січні 2014 року з'явився на вулиці Грушевського. Його, як і протестуючих, полили з брандспойта. Тоді він заявив, що не є владою, але відчуває відповідальність за городян. Це в подальшому могло істотно вплинути на вибір киян, які оберуть його мером", - пишуть автори статті.
Після перемоги Революції Гідності і втечі Віктора Януковича були оголошені вибори Київради і мера столиці. Кияни обрали мером Віталія Кличка.
У 2015 році вже на чергових місцевих виборах Віталій Кличко знову перемагає. На той момент президент Петро Порошенко призначив Кличко головою КМДА.
"Конфлікт мерії з Банковою почався відразу ж після президентських виборів 2019 року і формування нового парламенту. "Слуги народу" обговорювали можливість дострокових виборів мера столиці та Київради. Кабмін навіть погодив відставку Кличка як голови КМДА, а депутат від "Слуги народу" Олександр Ткаченко подав декларацію в якості кандидата на цю посаду", - йдеться в матеріалі.
Однак пройшов майже рік, а Кличко досі залишається головою КМДА.
"Мені здається, на Банковій реально оцінили ситуацію. Не можна так нахрапом, спираючись на бажання одного чиновника ОП, нехтувати принципами демократії і місцевого самоврядування. Українці, і кияни зокрема, не дозволять так себе поводити", - прокоментував в підсумку ситуацію Віталій Кличко.
Більш того змінилася і сама риторика Банкової.
"Віталій - людина зі світовою популярністю, яку знають у світі... Я думаю, що його ім'я, його популярність і його слава в світі можуть дуже багато принести Україні в цілому. Я вважаю, що ім'я братів Кличко може принести набагато більше для України. Знаю його спочатку як великого спортсмена, знаю, що це мер, якого обрали кияни, і я свою думку ніколи з цього приводу не міняв", - заявив новий голова Офісу Президента Андрій Єрмак.
Як відомо, зараз тільки в столиці глава адміністрації міста призначається президентським указом. Решта обласних центрів мають призначенців тільки в ОДА, але не в місті.
В ЧЕСНО відзначають, що за 30 років розвитку державності контроль місцевого самоврядування в Києві з боку Банкової не дав жодного позитивного результату, спотворював інститут представництва в місцевій владі і призводив до домовленостей, які завжди суперечили інтересам киян.