Деталі
Як пише видання, ОБСЄ не готова була відреагувати на атаку росії, хоча за кілька тижнів до війни в Україні отримувала неодноразові попередження про необхідність евакуації працівників та підготовку до вторгнення.
У результаті, організація хаотично евакуювала свій міжнародний персонал з України, не подбавши про українських працівників.
Повідомляється, що на момент вторгнення в ОБСЄ було 966 міжнародних спостерігачів та співробітників у 24 регіонах України та у тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей, серед яких також були українці.
Генеральний секретар ОБСЄ Хельга Шмід лише ввечері 24 лютого віддала наказ про евакуацію міжнародного персоналу з України та доручила своєму головному спостерігачеві "сприяти переміщенню членів національної місії всередину країни, де це можливо і якщо це буде потрібно".
Відень не мав оновленого плану на випадок нападу. Таким чином, згідно зі старими правилами, евакуювати змогли лише обмежену кількість співробітників. У результаті 478 українських співробітників та їхні сім'ї залишилися під загрозою.
Видання пише, що неорганізована евакуація призвела до того, що 43 куленепробивні автомобілі Toyota і Nissan опинилися в руках окупантів, як і низка конфіденційних даних.
Зокрема, через 14 годин після перших ракетних нальотів росії, надійшов наказ евакуації 488 міжнародних членів СММ. Їх мали евакуювати конвоями.
Ті співробітники, які працювали в центральній та західній Україні, перетнули кордон Молдови та Румунії. Інші працівники, дислоковані на Донбасі, зокрема на його тимчасово окупованих районах, поїхали до росії, звідки вирушили до Туреччини.
На евакуацію всіх членів міжнародної місії знадобилося 10 днів.
Як зазначається, 478 українських співробітників з України не були частиною плану евакуації ОБСЄ.
“У Відні повідомили деяким членам української місії, що вони можуть спробувати слідувати за міжнародними конвоями на власному транспорті, але без гарантій допомоги на перетин кордону”, – пише видання.
Тоді ОБСЄ заявила, що правила забороняють місцевим співробітникам офіційно приєднатися до евакуації та залишити свої рідні країни, навіть під час атаки.
Крім того, ОБСЄ розірвала контракти зі своїми українськими працівниками, хоча ще у березні обіцяла продовжити їх на рік.
Як заявили у самій організації, це було зроблено “через занепокоєння тим, що співробітники можуть стати мішенню за свою роботу”.
Високопосадовець ОБСЄ у коментарі Politico сказав, що розірвати контракти з національним персоналом на непідконтрольних Україні територіях було "надзвичайно складним рішенням", але додав, що це було зроблено "як запобіжний захід після погроз на адресу ОБСЄ".
Такі дії організації призвели до смертельних наслідків. Так, 1 березня під час обстрілу російськими військами у Харкові загинула співробітниця організації Марина Феніна. Щонайменше шістьох місцевих співробітників ОБСЄ було затримано в підконтрольних росії Донецькій та Луганській областях за нібито шпигунство та державну зраду. На даний момент троє залишаються під вартою, їм пред'являються фіктивні звинувачення, які передбачають суворі вироки або страту.
Politico зазначає, що ще десятки людей у цих районах бояться залишати свої будинки через побоювання, що їх схоплять на вулиці або вони будуть примусово приведені до російських збройних сил.
28 квітня ОБСЄ заявила, що “законсервує СММ в Україні та збереже лише основну групу до повного закриття місії пізніше цього року.
Додамо
Як писав УНН, з полону бойовиків на сході України було звільнено співробітника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.