КИЇВ. 2 серпня. УНН. Професор, доктор медицини Герд Уве Ауффарт багато років бореться з хворобами очей. Він очолює відділення офтальмології Гейдельберзького університету і керує Центром дослідження зору, в складі Міжнародної лабораторії очної патології. Про передові технологіях, які допомагають людям зберегти зір і бачити світ в яскравих фарбах, хірург і дослідник знає не з чуток. Його вклад в розвиток світової офтальмології неоціненний. Саме професійні досягнення привели хірурга зі світовим ім'ям до Києва. Герд У. Ауффарт був нагороджений Мальтійським орденом. Отримав його він в столиці нашої країни з рук кавалера Мальтійського ордена, професора-офтальмолога, який очолює Асоціацію дитячих офтальмологів України, Сергія Рикова.
УНН вдалося поспілкуватися з гостем з Німеччини і розпитати його про хвороби очей та новітні методи лікування.
- Медицина ніколи не була пріоритетом української влади особливо якщо говорити про офтальмологію. У Німеччині багато уваги приділяють очам молоді? Чи є якісь державні програми підтримки захисту зору?
Зараз, під час пандемії, ми особливо бачимо, як важлива медицина в суспільстві. Особливо зараз з Німеччини в плані підтримки лікарського персоналу. Це так само ми бачимо в області офтальмології. Офтальмологія - дуже різнобічний напрямок медицини. Ми маємо справу, як раз із захворюваннями, які дуже часто зустрічаються. Наприклад, катаракта, помутніння кришталика. Операцій з видалення катаракти щорічно проводиться понад мільйон. На другому місці стоїть проблема діабету з ускладненнями - за статистикою, кожну годину в Німеччині хтось сліпне через проблеми з діабетом. На третьому місці - дистрофія сітківки, яка в розвинених країнах, серед пацієнтів старшого віку, займає лідируюче місце.
Тому уряд постійно організовуєте дослідження в цьому напрямку, фінансує їх.
- Зараз люди дуже багато проводять часу, особливо молодь, перед гаджетами, екранами, в зв'язку з цим за останні десять років, як змінилися проблеми, пов'язані із зором? Виросло число людей, які страждають від захворювань очей, зниження гостроти зору і які захворювання зараз переважають масово?
Зараз ми спостерігаємо, що молоді люди через те, що в основному працюють на близькій відстані від моніторів, все більше і більше страждають на короткозорість і короткозорість помітно молодшає. Це починається не тільки в університеті, а буквально з перших класів школи. Через це виникає більше проблем з короткозорістю. Науковий світ зараз шукає способи і шляхи, щоб сповільнити прогресування короткозорості. Друга проблема тих, хто постійно знаходиться перед екраном монітора - це так званий синдром сухого ока. Ці скарги істотно знижують працездатність і продуктивність і тому вимагають постійної додаткової терапії.
- В Україні батьки діляться на дві категорії: ті, хто дозволяють дітям безперешкодно і мало не в будь-якій кількості дивитися улюблені мультики і передачі і ті, хто жорстко обмежують це. Чи є золота середина? Можливо, ви зможете дати поради батькам, як правильно і який період часу дітям краще знаходиться перед монітором і гаджетами?
Потрібно визнати, що сучасні гаджети грають величезну роль у розвитку дітей, становленні та виборі їх подальшого життєвого шляху та професії. Тому обмежити це повністю - не представляється можливим. В цьому немає необхідності. Моя порада і порада наукового світу, і це доведено, що ті діти, які не менше трьох годин щодня виходять за межі приміщення, гуляють (тобто знаходяться поза приміщенням при денному освітленні) - мають менші шанси прогресування (захворювань очей - ред.). Це я вважаю основною порадою. Діти повинні мати баланс між зоровим навантаженням і фізичною активністю.
- Зовнішні чинники та генетична схильність - це те, що найчастіше люди звинувачують у проблемах з очима. Але організм людини - це цілісна система. Чи є внутрішні чинники в організмі людини, які можуть впливати на очі і, відповідно, на зір. Наприклад, чи може стан шлунково-кишкового тракту негативно відбитися на очах?
Дійсно, давно доведено, що генетичні фактори і фактори зовнішнього середовища грають величезну роль. Що стосується зовнішніх чинників - це, наприклад, сонячне світло. Як вже було сказано, дитина повинна знаходиться поза приміщенням при денному освітленні. Дуже важливий вплив вітаміну А, вітаміну Е, вітаміну Д для правильного функціонування органу зору, але якихось спеціальних, так званих очних дієт, не існує. Дитина повинна збалансовано харчуватися.
- Проблеми з якими органами найчастіше негативно впливають на очі?
Взагалі відомо про те, що око є дзеркалом всіх внутрішніх проблем. За станом судин очей можна дуже багато чого довідатися про стан людини. Зокрема, аутоімунні захворювання, такі як ревматоїдний артрит, захворювання суглобів або виразковий коліт, однозначно призводять до ускладнень в органах зору. Точно так само і захворювання серцево-судинної системи, ендокринні захворювання. Тому взаємозв'язок, однозначно, існує.
- Чи позначилася пандемія коронавірусу на очах?
Безумовно, ці проблеми не оминули увагою. Зокрема, перший лікар, що мав справу з пацієнтами в Китаї - був очним лікарем. І треба сказати, що на сьогоднішній день ми маємо багато проблем. Зокрема, люди, які перехворіли на коронавірус мають слабший імунітет. Це особливо відчувається якщо пацієнтам належить провести пересадку, припустимо, рогівки або інші операції. Вони їх гірше переносять, вимагають більшого періоду відновлення. Найпростіший приклад: через те, що ми змушені значний період часу носити маску, відповідно, ми маємо більше проблем з синдромом сухого ока. Це теж вимагає додаткової терапії.
- Чи зросло за останні десять років число вроджених патологій?
За моїм спостереженням, число вроджених патологій за останній час не збільшилося, але ми маємо набагато більше шансів і більше можливостей їх своєчасно діагностувати, і за останні 20-30 років можливості їх терапії разюче змінилися. Такі пацієнти отримують своєчасну допомогу.
- Згідно зі статистикою ВООЗ, 80% хвороб очей можна запобігти або вилікувати. Що з іншими 20%?
Запобігти захворювання, на жаль, не є можливим. Дуже багатьом захворюванням, таким як глаукома або дистрофія сітківки не вдається запобігти і тут дуже важливо, щоб пацієнт розумів, наскільки важлива щоденна терапія, розуміння пацієнтом своєї терапії, тому що терапія вимагає щоденної участі пацієнта: капати краплі без пропуску для того, щоб не було погіршення стану.
- Досвід колег з яких країн ви вважаєте видатними і чи можуть українські офтальмологи чимось поділиться з колегами, передати досвід?
Взагалі в різних країнах досліджуються різні аспекти проблем офтальмології. Наприклад, в Європі дуже багато зараз працюють з імплантантами і тут Німеччина займає лідируючу, провідну позицію. За моїм спостереженням, так як я маю можливість спостерігати за пацієнтами з різних країн, дуже багато імплантацій, зокрема штучних кришталиків, проводиться в Україні. Такі пацієнти приїжджають до нас. Лазерні операції дуже поширені в США, також в Європі і, я повинен сказати, що зараз Азія теж лідируючу позицію в цьому напрямку займає. Дуже багато досліджень по всьому світу, в усіх країнах, як в Європі, в Азії і США проводяться в галузі фармакології - в пошуку нових препаратів і нових лікарських форм. У багатьох країнах, можна сказати, що останнім часом спостерігається досить великий прогрес в нових технологіях і спеціальних методиках, країни конкурують одна з одною. Мені здається, що зараз більшість лідируючих країн може будь-який спектр операцій запропонувати пацієнтові.
- Які, на вашу думку, найбільш інноваційні методи лікування зору?
На сьогоднішній день найбільш проривною операцією є пересадка рогівки. При чому пересадка рогівки так звана - DMEK: пересадка ендотеліального шару і десцеметової мембрани. На сьогоднішній день 70% операцій, які проводяться на рогівці - це операції по методиці DMEK. У нас в арсеналі також є препарат генної терапії і перший препарат в цій області - це Люкстурна, який дозволяє блокувати гени, що запобігає дегенеративні зміни сітківки. Багато досліджень проводиться з приводу стовбурових клітин, які застосовуються як в передньому відрізку, так і в задньому.
- Чи є технологія лікування очей, яка в Німеччині застосовується досить широко, але для України вона поки недоступні?
Через те, що у нас дуже багато наукових програм підтримується урядом і фінансується урядом, наприклад, генна терапія, яка досить дорога, вона доступна в Німеччині. Я думаю, що у вас це на сьогоднішній день не видається можливим запропонувати пацієнтам. У нас також створений очний банк рогівки і тому ми можемо абсолютно спокійно підібрати потрібний матеріал для пересадок - те, чого в вас також поки ще немає. Але основні операції, базисні операції проводяться також на високому технологічному рівні в Україні, як і в Європі.
- Дякую.