Оголошення готує ґрунт для голосування, яке може або продовжити ісламський стиль правління Ердогана на третє десятиліття, або повернути країні більш світський і потенційно передбачуваний курс.
68-річний лідер залишив свій слід у Туреччині, відмовившись від світських традицій, закладених у переважно мусульманській країні її засновником Мустафою Кемалем Ататюрком сто років тому.
Його прихильники поважають його за те, що він дав голос маргіналам і створив процвітаючий новий середній клас у країні з населенням 85 мільйонів людей. Але його противники наголошують на авторитарній смузі, що виявилася в другому десятилітті правління Ердогана.
Країна вступає у вибори, коли більша частина її засобів масової інформації перебуває під гнітом уряду, а тисячі активістів і політиків, багато з яких курди, сидять за ґратами.
Тим часом союзники члена НАТО, як і раніше, стурбовані зовнішньою політикою Ердогана, останнім прикладом якої стала його відмова прийняти заявки Швеції та Фінляндії на вступ до західного оборонного блоку.
Деталі
Світська опозиція Ердогана вступає у кампанію, розділена з усіх питань, від політики до стратегії, і не погодила кандидата, який виступить проти Ердогана.
Наступні загальні вибори у Туреччині офіційно мали б відбутися 18 червня.
Але союзники Ердогана вже кілька тижнів натякають, що можуть перенести вибори через релігійні свята та шкільні іспити.
У середу Ердоган виступив перед своєю правлячою партією з передвиборною промовою, в якій згадав день, коли сучасна Туреччина провела свої перші вільні вибори 1950 року.
Це голосування 14 травня виграв Аднан Мендерес — прем'єр-міністр, повалений військовою хунтою в 1960 році і страчений через рік.
Сам Ердоган був повалений і ненадовго ув'язнений, коли був мером Стамбула в 1990-х роках, і часто порівнює себе з Мендересом.
Розділена опозиція
Ердоган йде на вибори з рейтингом схвалення, підірваним річною економічною кризою, коли наприкінці минулого року інфляція сягнула 85 відсотків.
Але роздроблена опозиція досі не згуртувалася навколо єдиного кандидата після більш як року гарячих переговорів. Їх головною надією став популярний мер Стамбула Екрем Імамоглу.
52-річний чоловік переміг союзника Ердогана на муніципальних виборах 2019 року, на яких опозиція також прийшла до влади у столиці Анкарі та третьому за величиною місті Туреччини Ізмірі.
Але минулого місяця кримінальний суд заборонив Імамоглу займатися політикою за те, що він назвав чиновників «ідіотами». Імамоглу подав апеляцію та технічно все ще може балотуватися на пост президента.
Ризики навколо Імамоглу перетворили лідера головної опозиційної партії Кемаля Киличдароглу на найвірогіднішого кандидата на протистояння Ердогану. Але нездатність 74-річного колишнього державного службовця висвітлювати опитування громадської думки викликала розбіжності всередині шести опозиційних партій, які тепер об'єдналися проти Ердогана.