Там переконані, що якби не курсові різниці, то прибуток ДП у І півріччі цього року становив би 743 млн грн.
"Збільшення загальної суми витрат ДП “НАЕК “Енергоатом” у І півріччі 2020 року в порівнянні з І півріччям 2019 року склалося в основному за рахунок збитку від курсових різниць у сумі 3,39 млрд грн. Якщо виключити вплив цього чиннику на фінансовий результат, то прибуток ДП “НАЕК „Енергоатом“ за І півріччя 2020 року склав би 743 млн грн.
За І півріччя 2019 року у зв’язку зі зниженням офіційного курсу НБУ на 30.06.2019 ДП НАЕК „Енергоатом“ отримало прибуток від курсових різниць у сумі 1,47 млрд грн, що відображено в складі інших операційних доходів. Якщо виключити цей чинник, фінансовим результатом Компанії у І півріччі 2019 року був би збиток на суму 357 млн грн”, — додали в НАЕК.
Втім, економісти з такою логікою “Енергоатому” не погоджуються. Юрій Гаврилечко нагадує, що у І півріччі цього року курс гривні був вищим ніж той, який заклали депутати у бюджет на поточний рік.
“Оскільки продажі компанії „Енергоатом“ ідуть у гривні, то єдине, що могло стати наслідком укріплення гривні — це зменшення операційних витрат, а не збільшення”, — зазначив він.
Банальна логіка і здоровий глузд говорить про те, що компанія, яка працює на внутрішньому ринку, при ревальвації національної валюти і за умови використання у своїх операційних видатках якихось імпортних складових, отримує зменшення цих операційних витрат, додає економіст.
“Через те, що вартість валюти є меншою, ніж закладалася у фінансовий план. Відповідно, жодних збитків через курсову різницю у І півріччі 2020 року вони не могли отримати навіть теоретично”, — пояснює Гаврилечко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент вирішив добудовувати “непотрібні” енергоблоки Хмельницької АЕС
Не могла призвести курсова різниця до мільярдних збитків, навіть за умови рекордного збільшення “Енергоатомом” операційних видатків, каже фахівець.
“Дивіться: в минулому році у них був профіцит 1,47 млрд, а зараз дефіцит у 3,39 млрд. Тобто різниця разом у 5 млрд грн, за рахунок чого? Так не буває. Навіть якщо вони менше продавали, а частка операційних витрат в собівартості одиниці продукції збільшилася — самі по собі операційні витрати не могли настільки зрости через курсову різницю.
Хіба що вони цього року придбали палива за кордоном. Але, знову ж таки, придбання палива мали закласти у фінансовий план. І якщо воно купувалося за валюту — то вони за ту саму гривню, яку отримали в якості доходу від проданої електроенергії, купили би більше цього палива. Або по нижчій ціні, бо долар був дешевший”, — каже Гаврилечко.
“Енергоатом” не міг зазнати мільярдних збитків через курсову різницю, навіть якщо компанія брала кредити, додав експерт.
“Тому що для гривневих кредитів нічого не змінювалося, а валютні через зміцнення курсу гривні стали дешевшими в обслуговуванні”, — пояснив він.
Економіст підозрює, що державний “Енергоатом” “малює” собі мільярдні збитки. Компанії може бути вигідно це з двох причин, каже він.
“Перша — це підготовка Енергоатому до приватизації. Коли у тебе з повітря виникає збиток, то вартість лота зменшується, бо потенційний інвестор нібито вкладається у збиткове підприємство.
Друга — це підготовка українців до збільшення тарифів, за якими буде продаватися електроенергія. Бо збитки компанії покриваються або за рахунок збільшення обсягів продажу продукту або його вартості. Збільшити обсяги продажу електроенергії навряд чи вдасться — українська економіка за ці 9 місяців впала десь на 12%, відповідно електроенергії вона споживає менше. А якщо неможливо збільшити продажі — збільшується ціна на продукт. Ось такі два варіанти”, — каже Гаврилечко.
Нагадаємо, у першому півріччі “Енергоатом” скотився у збитки 2,6 млрд грн проти 1 млрд грн прибутку минулого року. Основною причиною називають марнотратство та продаж атомної електроенергії за заниженою ціною.
Водночас зарплата керівника “Енергоатому” Петра Котіна під час карантину сягала 300 тис. грн на місяць при обмеженні у 42 тис. грн. Також він видавав премії своїм підлеглим.
УНН раніше повідомляв, що збитковий “Енергоатом” шукає піарників за 4 млн грн.