Він зазначив, що переважна частина народних депутатів плутають ФОПів із бізнесменами.
"Такі депутати не розуміють, що таке фіскалізація, і забувають, що ФОП не є бізнесменом. ФОПи є самозайнятим підприємцем, якому держава дала можливість заробляти самому на себе, знімаючи в такий спосіб і з себе – тобто з держави – зобов’язання утримувати його як безробітного на соціальну допомогу. ФОПи були створені для того, щоб позбавити державний бюджет зайвих видатків. Створення ФОПів не передбачало оподаткування подібних осіб. Спробуйте оподаткувати злиднів – що ви отримаєте? Нічого. А коли ви дасте можливість людям офіційно працювати і, принаймні, сплачувати страхові внески до фондів соцстрахування і, відповідно, мати право на пенсію – переважна більшість ФОПів цим скористається", - зазначив експерт.
Гаврилечко констатував, що діяльність ФОПів в Україні законодавчо урегульована. Вони сплачують відсотки з обігу своєї діяльності і єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у повній мірі, додав експерт.
"Відтак, ті, хто намагаються прирівняти ФОПів до бізнесменів, забувають, що вже існуюча спрощена система оподаткування - саме спрощена, а не зменшена, призвела до того, що кожен спрощенець де-факто сплачує податків більше, ніж будь-яка корпорація, порівняно із тим прибутком, який він отримує", - сказав фахівець.
Тож, боротися з тінізацією економіки шляхом збільшення податкового навантаження на ФОПів не варто, переконаний експерт. Разом з тим, діяльність ФОПів можна фіскалізувати, але у виключних випадках, додав він.
"Перший - якщо ФОП працює із бюджетними інституціями. Бажаєш працювати з бюджетом – переходь не просто на касові апарати, а веди бухгалтерський облік. Другий – якщо ФОП працює із продукцією, яка має важливе суспільне значення, а її використання може призвести до небезпечних наслідків. Наприклад, продаж ліків. Якщо це фальсифікат - це може бути небезпечно для здоров'я, і потім жодних претензій ні до кого ти не зможеш пред’явити", - аргументував Гаврилечко.
Нагадаємо, Верховна Рада України відправила на повторне перше читання законопроект, яким пропонується до 2022 року відтермінувати обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для малого та середнього бізнесу.
Вказаний законопроект обговорять у вівторок 10 листопада на базі комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Відкриті дебати з представниками бізнесу, що відбудуться на базі комітету ВР анонсувала народний депутат від партії "Слуга народу" Ірина Верещук.
"Зараз з однієї сторони закон, який уже прийнятий, який діє і наздоганяє ФОПів, з іншої - люди, які не можуть на сьогодні собі дозволити такі видатки", - сказала вона.
Сама же Верещук вважає, що правила повинні бути єдині для всіх, але потрібно починати не з малого бізнесу, а з контрабанди на митниці, наприклад.
"Моя теза дуже проста: я не є фахівцем, але я тверезо мислю і дивлюсь очима реаліста – де я живу, з ким я живу, і як я маю себе поводити у тому суспільстві, де ми проживаємо. Звісно, що правила мають бути одні для всіх, звичайно що в Європі, у США, де є фіскальна політика, де є інститути судочинства права, правоохоронна система, яка не переслідує, тих хто не хоче платити щомісяця "мзду" - звичайно, що правила мають бути для всіх. А де ми зараз живемо, як ми можемо пояснити ФОПам на сьогодні, що правила дійсно одні для всіх? І для великого бізнесу, і для малого, коли вони бачать, наприклад, контрабанду на митниці. Коли вони самі змушені користатися контрабандним товаром, бо без нього вони не виживуть. То давайте припинимо контрабанду? Давайте не починати з ФОПів", - наголосила вона.