КИЇВ. 23 лютого. УНН. Над проектом Олег Сенцов почав працювати в далекому 2012 році. Утім, доля склалася інакше: фільм став переможцем пітчингу Держкіно, однак, завадив зйомкам арешт Олега. Після повернення з полону у 2019 році Сенцов повернувся до реалізації проекту. До фільму долучилися продюсери з Німеччини та Польщі, права на стрічку придбала стрімінгова платформа Netflix. У вересні 2021 року відбулася світова прем’єра картини на Венеційському кінофестивалі. На Батумському та Стокгольмському кінофестивалях виконавця головної ролі Сергія Філімонова визнали найкращим актором. У Стокгольмі “Носоріг” здобув нагороду як найкращий художній фільм. Та чи варта кримінальна драма Сенцова такої уваги?
Дізнавалися на спеціальному показі в “Сінема Сіті”, де також поспілкувався з творцем фільму — Олегом Сенцовим.
Сюжет фільму
“Носоріг” переносить нас у буремні 90-ті. На тлі зламу епох ми бачимо дорослішання головного героя та його шлях від сільського хлопчика до бандюгана. Попри люблячу матір життя головного героя вже з дитинства виглядає не райдужним: батько перебуває за ґратами, а повернувшись, приносить з собою насилля, старший брат гине, а однолітки поводяться жорстоко.
Головний герой робить простіший та очевидніший вибір, і далі більшість часу фільм описує шлях “перетворення” людини на звіра. Тут все: розбірки, рекет, катування та вбивства... Непоправна трагедія, що стається в житті Носорога, змушує його до каяття.
Естетика 90-х
Стрічка буквально занурює в атмосферу того часу: це не просто замальовка на тему, а буквально відбиток тогочасних реалій. Моторошно правдивий. Часом до такої міри, що хочеться вдихнути повітря 21-го століття, аби забути про побачене/пережите на екрані.
Творці фільму відтворили 90-ті в найменших деталях: від картонок на ринках до малинового піджака, від радянських меблів до музики тих часів, від Алана Чумака до облич людей, які практично втратили надію на краще. Сповнений фільм і бандитськими реаліями: пресинг, катування, алкоголь, уседозволеність та дівчата в сауні. Та стрічка вирізняється від подібних відсутністю романтизації такого життя. Ріки крові, нецензурна лайка, надмірність, розпуста — усе це викликає радше огиду.
Сам Сенцов запевняє, що і планував продемонструвати все максимально реалістично, відверто та жорстко. Та попри це при перегляді фільму виникають аналогії з “Бригадою” та фільмами Олексія Балабанова (“Брат”, “Піжмурки”). Та сам Олег Сенцов вважає, що аналогії проводити недоречно.
“Це авторське кіно — від початку до кінця це моя ідея. І завжди в авторському кіно ти показуєш себе, те, що у тебе всередині. Якщо ти нічого не маєш, то починаєш брати штампи. Штампи Балабанова, Тарантіно, ще когось, і цим прикриватися, адже свого тобі нема що показати. І кращим компліментом для цього фільму було те, що цей фільм не схожий на фільми російські, закордонні. Це теж кримінальна драма, але вона стоїть окремо”, — сказав режисер УНН.
В основі сценарію до “Носорога” багато реальних подій. Сенцов сам не був причетним до кримінального світу того часу, але, за його словами, знайомий з тими, хто був. І в фільмі використані реальні події, що відбувалися з реальними людьми, зокрема, йдеться тут і про жорстокі сцени катування.
Актори, аудіо, візуал та глибина
На окрему увагу заслуговує аудіоряд фільму: він не просто доповнює картинку, а розкриває її. Тут і “Дым сигарет с ментолом”, і “Мой номер 245”, і “А тепер усе інакше” Аква Віти, ТНМК, Юрко Юрченко... І Олег Скрипка на весіллі Носорога.
Але якщо з аудіосупроводом все на “відмінно”, то ось візуальні ефекти вдалися не настільки. Початок фільму, знятий одним кадром, дещо затягнутий, а від зйомок з руки, які мають додавати ефекту присутності та занурення, часом голова йде обертом.
На окрему увагу заслуговує виконавець головної ролі — непрофесійний актор, активіст Сергій Філімонов. Він дійсно фактурний — йому справді можна дати прізвисько “Носоріг”. У більшості сцен Філімонов виглядає доволі органічно, однак, брак акторської майстерності дається взнаки, і, як наслідок, драматичні сцени виглядають штучними, емоції - натужними.
Сам фільм дійсно натуралістично змальовує 90-ті та бандитизм. Однак викликає деякий подив форма подачі — нібито сповідь головного героя, який знайшов у собі сили зазирнути у свою душу та побачити там порожнечу. Виглядає, якось наївно... Як і останні дії героя...
За визнанням Сенцова, йому жанр кримінальної драми не до душі, й, найімовірніше, “Носоріг” - перший і останній його фільм у цьому жанрі. Та не зняти його режисер не міг — тему кримінальних 90-х має підіймати той, хто може це показати максимально чесно. І попри недоліки фільму, можна стверджувати, що йому вдалося.
22 лютого у Вінниці Олега Сенцова зустрічали на червоній доріжці в кінотеатрі “Сінема Сіті”, де він поспілкувався з вінницькими глядачами, гостями та журналістами.