Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Говорили про роботу над створенням європейської антибалістичної системи за участю німецьких оборонних компаній у межах програми FREYJA, передає УНН із посиланням на Офіс Президента.
Деталі
Глава держави подякував Німеччині за лідерство у зміцненні української протиповітряної оборони та активну підтримку програми PURL, завдяки якій Україна має змогу закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. Президент поінформував про наслідки масованих російських ударів по Україні та велику потребу в додаткових ракетах для систем Patriot.
Лідери обговорили рішення, які можуть допомогти у зміцненні захисту від російського терору, роботу з партнерами в цьому напрямі та подальшу підтримку PURL.
Крім того, Зеленський і Мерц говорили про підготовку Drone Deal між Україною та Німеччиною і роботу над створенням європейської антибалістичної системи за участю німецьких оборонних компаній у межах програми FREYA.
Нагадаємо
Україна ініціювала створення антибалістичної системи, до якої залучає європейських партнерів. Проєкт отримав назву FREYJA. Система протиракетної оборони будуватиметься на базі ракети-перехоплювачі FP-7.х від української компанії Fire Point.
Виробник розраховує, що вже до кінця 2026 року виготовити перші ракети-перехоплювачі. Крім того, нещодавно Fire Point підписала меморандум про співпрацю з німецьким виробником радарів HENSOLDT. У межах проєкту компанія забезпечить систему високотехнологічними радарами TRML-4D, які використовуватимуться для виявлення та супроводу балістичних цілей.
За словами співзасновника та головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, компанія також завершує переговори з одним із європейських виробників щодо постачання інфрачервоної головки самонаведення (IIR) для ракети-перехоплювача. Тривають перемовини ще з одним європейським партнером щодо інтеграції радіочастотної головки самонаведення (RF), яка дозволяє супроводжувати ціль за електромагнітним випромінюванням.
Штілерман зазначив, що залучення європейських урядів, зокрема Німеччини, суттєво пришвидшило реалізацію проєкту FREYJA. Якщо бюрократичні процедури в країнах-партнерах просуватимуться швидко, перші перехоплювачі можуть бути готові вже до кінця року.
Водночас для завершення створення повноцінної системи необхідні й інші компоненти, які мають надати європейські партнери. Зокрема, йдеться про систему передачі даних від радара до ракети в режимі реального часу, а також центр командування та управління.