Як зауважив голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак, у Бюджеті на 2018 рік закладено ріст ВВП у 3%, інфляція — 9%, девальвація гривні — до 30 грн за долар, проте ці показники навряд чи будуть виконані, адже у 2017 році не було жодних економічних реформ (лише медична та освітня, які напряму не стосуються економіки, та пенсійна, що фактично не відбулася). Водночас, не були проведені ні бюджетна реформа, ні податкова, ні кредитна, ні адміністративна, ні навіть реформа системи державного управління.
“В економічний системі ніяких реформ та змін не було. А оскільки їх не було, то не варто очікувати покращення економічних результатів у 2018 році. Вони будуть не гіршими, але і не кращими”, — переконаний експерт.
За словами екс-наукового співробітника Інституту світової економіки НАН України Всеволода Степанюка, закладена у Бюджет-2018 інфляція 9% при девальвації 10% неможлива в принципі.
“Якщо гривня буде 29-30 грн за долар, то інфляція, навіть за найбільш оптимістичними прогнозами, складе 12, а можливо і 15%. У нас інфляція завжди була більша, ніж падіння гривні”, — зауважив він.
Водночас щодо ВВП, то як уточнив В.Степанюк, якщо не буде суттєвих політичних потрясінь, то ВВП дійсно може показати приріст у 3 або навіть у 4%.
Про те, що планового прогнозованого показника інфляції в 2018 році досягти не вдасться, заявив і експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков.
“Інфляцію не буде виконано. Тому що це передвиборний рік. Почнуться ігри в популізм — спроби підвищити соцвиплати тим чи іншим способом. Буде те ж саме, що і цього року — інфляція розженеться. Отримати ж економічне зростання після того падіння, яке було — не проблема, проблема отримати значне і реальне економічне зростання”, — підкреслив економіст.
В.Степанюк прогнозує, що 2018 рік не стане роком системних реформ, в силу того, що це буде передвиборний рік.
“Реформи переїдуть на 2019 рік, оскільки в 2018-му ситуація навряд чи стане настільки критичною, що вони будуть нагальними. Якщо не буде ніяких критичних потрясінь, активізації подій у зовнішніх гравців, то ми переживемо його так само, як переживали всі попередні передвиборчі роки, тобто без якихось проривів і особливих результатів. У кращому випадку — отримаємо базову підготовку до того, щоб в 2019-му почати якісь реформи”, — сказав економіст.
Економічний експерт Віктор Скаршевський звернув увагу на те, що закладене в Бюджеті на 2018 рік зростання ВВП на 3% насправді говорить про стагнацію економіки.
“Оскільки якщо порівнювати показники з рештою світу, то світова економіка зросте на 3,7%. Тобто, розрив між українською економікою і світовою, який і так величезний, збільшиться ще більше. А якщо порівнювати з країнами, що розвиваються, таким же як Україна, то вони виростуть ще більше на 4,9%. Виходить, що країни, що розвиваються, будуть рости в 1,5 рази швидше, ніж Україна. І це все на тлі того, що Україна в 2014-2015 роках різко провалилася на 17%. Це говорить про те, що уряд навмисно не робить ніяких активних дій для того, щоб українська економіка відновилася, і почала наздоганяти і випереджаючими темпами доходити до високого рівня”, — підкреслив фахівець.
В.Скаршевський навів ще одне порівняння: згідно з даними МВФ, якщо Україна буде рости на 5% щорічно, а економіка Білорусі буде на тому ж рівні, як і зараз, то Україна наздожене Білорусь через 16 років — в 2033-му, а Росію через 24 роки — в 2041 році.
“При поточній же економічній політиці ці 5% — недосяжні”, — упевнений економіст.
За його словами, головна проблема України — це структура економіки, яка є сировинною. Україна виробляє сировину і експортує її, а імпортує готову продукцію.
“При такій структурі економіки Україна приречена жити в борг (зовнішній борг цього року вріс на 3,9 млрд доларів, а за президентства Порошенка борг виріс уже більше (на 13 млрд), ніж при Януковичі (на 10 млрд) і на регулярні економічні кризи. Справа в тому, що українська економіка дуже залежить від кон’юнктури на сировинні товари на світових ринках, а ця кон’юнктура зазнає регулярних криз: ціни то ростуть, то падають, і це падіння набагато сильніше впливає на українську економіку, ніж зростання цін”, — пояснив В.Скаршевський.
Він додав, що після кожної кризи Україна опускається на нижчий рівень, а потім не встигає піднятися на той же рівень. Виходячи з цього, 3%-ве зростання ВВП — це практично ніщо, тому що немає взаємозв’язку: дій уряду і економічного ефекту.
Нагадаємо, експерти підбили підсумки року в економіці.