Законопроект визначає, що співвласники новобудови або самі купують лічильники або це робить оператор зовнішніх мереж. В останньому випадку мешканці будинку сплачують оператору за встановлення лічильників.
При цьому визначається, що розмір внесків за встановлення комерційних вузлів обліку визначається окремо для кожної будівлі. Сплата внесків розстрочується на п’ять років або на інший строк за згодою сторін.
При нарахуванні внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку застосовується законодавство про соціальні нормативи користування комунальними послугами.
Крім цього згідно до закону, якщо виникає різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої, питної води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Водночас закон передбачає, що у багатоквартиних будинках, в яких на момент набуття чинності цим законом не були встановлені лічильники і які були приєднані до інженерних мереж, лічильники зобов’язаний встановити відповідний водоканал чи енергомонополіст.