Зокрема обговорювалися такі питання, як використання німецького досвіду перетворення центру видобутку кам’яного вугілля й промисловості на зелене інноваційне місто та розвиток водневої енергетики і в цьому контексті перспективи використання інфраструктури газотранспортної системи України.
Очільниця Міністерства представила потенційні проекти виробництва водню, які можуть стати спільними пілотними проектами у поєднанні двох технологій — відновлюваної енергетики та виробництва водню.
Буславець зазначила, що Україна та Німеччина вже розпочали діалог щодо інтеграції водневих технологій в енергетичну систему України в рамках “Ініціативи зеленого водню для Європейського Зеленого курсу 2×40 ГВт”.
Також Буславець відвідала німецький Siemens Energy.
“Перед українською енергетикою стоїть завдання: забезпечити баланс та задовольнити попит на електричну енергію, при цьому враховувати необхідність зменшення негативного впливу на клімат. Для нас важливий досвід компанії Siemens Energy з виробництва та використання водню і зменшення викидів вуглецю енергетичним сектором, створення сучасних систем накопичення енергії”, — відкриваючи зустріч з керівництвом компанії, зазначила Буславець.
Українська делегація також ознайомилась із передовими водневими технологіями в інноваційному центрі німецької компанії “h2herten”.
Окрім того вивчила досвід розвитку індустріального туризму як напрямку трансформації вугільного регіону.
Індустріальний туризм визначено як один із кластерів трансформації вугільних регіонів України. Саме тому досвід Німеччини важливий з огляду на плани України з впровадження пілотних проєктів у мономістах, зазначили в Міненерго.
У відомстві нагадали, що на першому засіданні Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів 8 жовтня цього року в. о. Міністра енергетики Буславець презентувала проект Концепції реформування вугледобувної промисловості.
Також цього тижня Буславець на комітетських слуханнях обговорила з депутатами ВР продовження програми “теплих” кредитів, законопроєкт “Про енергетичну ефективність”, Національний план дій з енергоефективності до 2030 року та низку законодавчих ініціатив і нормативних документів у сфері екодизайну та енергоефективного маркування.
Окрім того днями відбувся другий аукціон з продажу електроенергії з відновлюваних джерел: стартова ціна зросла на 24 — 47%.
Також завершився черговий етап підготовки синхронізації України з європейською енергосистемою ENTSO-E: відбулося збудження генераторів та систем регулювання турбін енергоблоків на Южно-Українській атомній електростанції. У серпні аналогічні випробування проводились на блоках Рівненської та Запорізької АЕС, випробування на ЮУАЕС завершили цей етап тестування. Результатом випробувань енергоблоків АЕС стане формування вихідних даних, необхідних для створення математичної моделі ОЕС України та виконання розрахунків статичної та динамічної стійкості при синхронному режимі роботи з енергосистемою Європи.
Водночас Міненерго України і Німецьке товариство GIZ підписали Меморандум для розвитку енергоефективності. Документ спрямований на розвиток сфери енергоефективності в Україні. Підтримка від уряду Німеччини та Державного секретаріату з економічних питань Швейцарії надаватиметься українській стороні в рамках нового проєкту міжнародної технічної допомоги “Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні”, який впроваджуватиметься Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ.
Підсумовуючи, Міненерго закликало політиків та медіа не маніпулювати на традиційній темі тарифів. За даними відомства, країна має достатні запаси енергоресурсів для проходження осінньо-зимового періоду.