"Попит на новий простір породжує боротьбу його суб’єктів за свою частку доходу. Це викликає як соціальну напругу, так і ставить під сумнів саму можливість будувати. А значить, компаніям наноситься не тільки репутаційний збиток, але і фінансовий“,- вважає С.Кударенко.
Він наголосив, що громади міст розвиваються завдяки будівництву інфраструктури. Однак лише в тому випадку, коли їх життєвий простір не звужується. Зелені зони — необхідна частина планування міст. З іншого боку, сьогодні відчувається гостра нестача необхідних соціальних об’єктів при будівництві нового житла. Дитсадки, лікарні, школи, адмінбудівлі, як і парки, сквери — є обов’язковими складовими організованих територій.
“Якість життя в містах, розвиток ринків і наповнення бюджету — пріоритет будь-якої успішної влади”, — наголосив він.
С.Кударенко зупинився на напруженій ситуації навколо будівництва, яке є законним, проте сприймається суспільством негативно.
“Процес, який поза законом з урахуванням шахрайства, як наприклад, Еліта-центр або об’єкти компаній Войцеховського, відсутності дозвільних документів, повинен бути підконтрольним правоохоронним і контролюючим органам.
Все будівництва можна розділити на конфліктні і не конфліктні. Це очевидне розділення говорить про те, що проект або прийнятний для забудовника, влади і суспільства, або навпаки — містить проблему, яка не задовольняє владу або суспільство”, — вважає віце-президент.
Він вважає, що чиновник, дотримуючись закону, повинен проконтролювати наявність всього пакета документів. Якщо він не повний, проект не може бути здійснений. В іншому випадку — порушення закону повинно мати певні юридичні наслідки.
“Найчастіше об’єкт забудови стає предметом невдоволення з боку суспільства, коли відбувається звуження життєвого простору мікрорайону — знищуються зелені зони, йде вирубка парків, як наприклад, Міжнародного, Дружби народів, Голосіївського. Або відомі в Києві будівництва на вул. Тверській, біля станції метро Університет у медичного музею і т.д, показують наскільки сьогодні актуальним є питання безпеки простору столиці. Величезна проблема для міст — знесення архітектурних пам’яток, наприклад, в столиці: будинки з білими ромашками, будівлі колишнього жіночого комерційного училища, млини Бродського і десятка інших.
Створена з числа місцевої громади ініціативна група стає каталізатором суспільного процесу навколо проблемної точки. Завдяки залученню активістів і політичних партій питання стає на порядок денний влади. Якщо адміністративний офіс не усуває напругу, воно стає політичною проблемою для влади. Протистояння набирає обертів. Будівництво зупиняється: або рішенням влади, або за фактом фізичного тиску. Збитки отримані”, — сказав С.Кударенко.
За його словами, антибудівельна рух, з об’єктивних причин, став фактором київського ринку будівництва і політики. Існують цілі мережі активістів, які готові протистояти забудовникам з принципових міркувань. Вони об’єднані як в неформальні групи, так і в організовані, з виходом на медіа та народних депутатів. Така ситуація отримала відповідну реакцію з боку нечесних забудовників у вигляді проплачених “тітушок”, які фізично протистоять активістам і місцевим жителям. Однак кошти “анти-анти” не вирішують проблеми збитків і репутаційних ризиків.
С.Кударенко наголосив, що ситуація повинна змінюватися в бік цивілізованості ринку будівництва. Для цього необхідно паралельно провести певні зміни.
За його словами, законність повного пакету документів не дасть приводу опозиційним до влади депутатам, політикам і активістам звертатися до контролюючих та правоохоронних органів. Як і чиновникам здійснювати корупційний тиск на компанію.
“Законність може бути оскаржена активістами з різних причин. Наприклад, вони можуть наполягати на тому, що майданчик, обрана під забудову, спричинить негативну реакцію суспільства. А звинувачення в корупції чиновників поставлять під питання навіть „законний“ пакет дозволів. Вибір місця повинен враховувати інтереси міста, жителів мікрорайону та збереження історичних пам’яток. В іншому випадку рішення будувати може бути просто варварським, про що говорилося вище. Тобто увагу до соціальної складової місця є одним з найважливіших у сучасній ситуації на ринку.
PR-відділи компаній і влада, в умовах відсутності відомостей про будівництво і його вигоді, повинні заздалегідь провести роз’яснювальну кампанію і для жителів мікрорайону, і в ЗМІ. Тому що, коли ситуація виходить з-під контролю, пізно вже щось пояснювати. Навіть невеликий, з точки зору забудовника, пробіл в інформації, безумовно, є величезною перевагою для супротивників будівництва. Жадібність ніколи не буває виправдана. Краще пояснити людям відразу, ніж потім вдаватися до затяжної боротьби. Або програти повністю”, — вважає С.Кударенко.
Він наголосив, що недбале ставлення забудовників до міста обертається великими проблемами.
“Це видно вже зараз. Ринок вимагає позитивних змін. І його соціальний аспект полягає в розвитку міст, а не в їх забудові. Ці два поняття відображаються очевидну різницю в підходах будівельників. А збереження нинішньої ситуації на тлі жертовності війни є не прийнятним. Цивілізованість і прозорість усіх процесів будівництва — це шлях відновлення довіри між усіма учасниками ринку нерухомості.
Пріоритетом має стати розвиток міст”, — резюмував С.Кударенко.