З його слів, на засіданні комітету було розглянуто проекти законів стосовно діяльності КСУ, а також про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів. За прийняття законопроекту щодо Конституційного суду за основу проголосували 13 членів профільного комітету.
“По першому питанні розглядалися три законопроекти. Вирішили рекомендувати прийняти за основу законопроект "Про Конституційний Суд України“, підготовлений народними депутатами членами профільного комітету відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України”, — розповів Яніцький.
Він зазначив, що в цьому законопроекті передбачено нову сучасну модель Конституційного суду. “Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах здійснюють конкурсні комісії, які створюють відповідно Президент України, Верховна Рада України, з’їзд суддів України. Для того, щоб Верховна Рада України змогла обрати суддю КС за своєю квотою, вносяться зміни також до Регламенту ВРУ. Функції конкурсної комісії у Верховній Раді здійснює комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного суду України. Передбачається, що депутатська фракція (депутатська група) може запропонувати по одному кандидату на кожну вакантну посаду судді Конституційного суду України. Право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного суду України може реалізувати також група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи”, — розповів нардеп.
Крім того, за словами депутата, змінено вимоги до судді КС. “Стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років замінено на стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років. Вже відсутня умова щодо проживання в Україні протягом останніх 20 років. Також змінюється суб’єкт звільнення суддів КС, рішення про звільнення з посади судді КС ухвалює сам Суд, а не суб’єкт призначення суддів”, — зазначив В.Яніцький.
Серед інших новел в законі, передбачається запровадження нового для України інституту — конституційної скарги, як додаткового механізму захисту прав і свобод громадян.
“Фізичні та юридичні особи зможуть звернутися з письмовим клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України того закону, що застосований в остаточному судовому рішенні по їх справі. Також, з метою підсилення інтелектуальної спроможності Конституційного суду, тимчасово, на строк до 1 січня 2020 року, у Суді запроваджується інститут спеціального радника, відтак є змога залучити іноземних експертів. Є прогнози, що, завдяки введенню конституційної скарги, зменшиться кількість скарг до ЄСПЛ від України”, — відзначив він.
Нагадаємо, ВР законодавчо закріпила курс України на членство в НАТО.