КИЇВ. 27 жовтня. УНН. Масштаби нелегального ринку пального в Україні вражають. УНН надіслав запити до головних управлінь ДФС України із проханням надати інформацію щодо того, яку кількість нелегального пального було вилучено в тій чи іншій області за останні 9 місяців.
Виходячи з отриманих відповідей, можемо констатувати: немає жодного регіону країни, де б нелегальний ринок пального не пустив своє коріння.
Наведемо найяскравіші приклади, де масштаби вилученого фальсифікату вражають.
Так, лише у вересні цього року на Закарпатті вилучили із незаконного обігу нелегального пального вартістю майже 10 млн грн.
Минулого місяця на Харківщині також було викрито масштабне виробництво контрафактного пального. Тоді у “сірих” дилерів ринку конфіскували паливно-мастильних матеріалів на понад 11 млн грн.
Київщина також не стала винятком. Тут співробітниками ДФС протягом 9 міс. цього року було вилучено нелегального пального на понад 4,8 млн грн.
Якщо підсумувати інформацію, яку УНН отримав у відповідях на свої запити, то виходить, що за 9 місяців цього року тільки у 8 областях України було вилученого фальсифікованого пального на загальну суму майже 40 млн грн.
Сьогодні експерти констатують, що в Україні нелегальний ринок ніхто не контролює. Фахівці пояснюють, що наразі немає державного органу, який би здійснював наглядові функції за нелегальними заправками та газовими модулями, зокрема.
“Коли ми звертаємось до Антимонопольного комітету, вони кажуть: ні, ми цим не займаємось, тому що ми займаємось лише легальним ринком. Коли ми звертаємося до фіскальної служби, вони кажуть: вони не зареєстровані, податків не платять — ми не можемо з ними нічого робити. Звертаємось до МВС — вони кажуть: ні, у нас поліція, вона займається лише патрулюванням вулиць, а те, що на цій вулиці стоїть нелегальний модуль, — це не наша справа”, — розповідає директор НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.
Більше того, Г.Рябцев зазначає, що розквіт фальсифікованого ринку пального “підігрівається” певною зацікавленістю у цьому збоку місцевих чиновників. Останні надають перевагу хабарям, а не легальним надходженням до селищних бюджетів.
“На місцях існує зацікавленість у збереженні нинішнього стану спав. Тобто всі знають, що цей нелегальний ринок є, всі знають, скільки прибутків від нього отримують, але значно краще отримувати від власників таких АЗС хабарі, аніж з ними воювати”, — додав він.
Так чи інакше, але поки проблема сірого ринку замовчується чи то на місцях чи то у провласних кабінетах, — експерти підраховують збитки.
За даними президента Асоціації об’єднання операторів ринку нафтопродуктів в Україні Леоніда Косянчука, учасники “тіньового” сегменту паливного ринку заробляють по 8-10 грн на літрі кожного проданого літку скрапленого газу.
За підрахунками НТЦ “Психея”, через несплату роздрібного податку на пальне бюджети лише за перше півріччя 2016 року доотримали 800 млн грн.
“Розгул” “сірих дилерів” експерти пояснюють наявністю роздрібного акцизу на пальне та неможливістю ДФС проконтролювати його сплату.
Варто відзначити, що у вересні цього року Державна фіскальна служба (ДФС) “почула” легальний ринок та опублікувала на своєму сайті законопроект “Про внесення змін до Податкового кодексу України”, який передбачає скасування акцизу з роздрібної реалізації нафтопродуктів і включення його ставки до основного акцизу на бензин, ДП та скраплений газ.
Наразі зазначений законопроект запропонований до громадського обговорення перед його винесенням на розгляд уряду та Верховної Ради.
Між тим, ще однією проблемою роздрібного акцизу (окрім поганого адміністрування) є його нерівномірний розподіл по місцевих бюджетах. Про це УНН повідомила майже кожна ОДА, яка відповідала на запити редакції з цього приводу.
Тим часом, Міністерство фінансів України поки що так і не знайшло можливості скасування роздрібного податку з пального. Екперти кажуть, що відбулося це виключно на підставі формального приводу
Так, відомство, за умов скасування роздрібного акцизу, не може визначити єдині методологічні підходи до розподілу об’єднаного податку між регіонами.
Саме тому і ринку і експертам поки залишається сподіватися на те, що крапку у вирішення цього питання все ж поставить Прем’єр-міністр України В.Гройсман.