Частка непрацюючих кредитів за час війни зросла на 37%, наразі портфель "поганих кредитів" зменшується, однак цей процес йде повільно. Про це повідомив голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, передає УНН.
"За час війни портфель "поганих кредитів" збільшився на 37% (+ 113,1млрд грн). 90% цього приросту складають кредити бізнесу, що є насамперед наслідком погіршення фінансового стану позичальників, а також пошкодження і втрати ними активів через війну", - вказує нардеп.
За його даними, за підсумками першої половини року частка непрацюючих кредитів (NPL) як відсоток від загального кредитного портфелю зменшилась до 34,6% (з 37,4% на початку року). Загалом за півроку портфель NPLскоротився на 4,2 млрд грн (до 418,2 млрд грн).
Гетманцев вважає, що одним із можливих варіантів розв’язання проблеми є створення банку "поганих активів" (bad bank) для врегулювання поточної і майбутньої проблемної заборгованості, накопиченої під час повномасштабної війни.
"Така спеціалізована установа може бути створена на базі одного із невеликих банків, який через санкції нещодавно перейшов у власність держави, можливо за додаткової участі донорів. Її основна місія - взяти на свій баланс із певним дисконтом всю або більшу частину поточних та майбутніх воєнних NPL з метою подальшого пасивного або активного управління такими стресовими активами", - вказує нардеп.
Контекст
У коментарях УНН експерти вказують, що на зменшення частки неповернення кредитів від бізнесу може вплинути пом’якшення заборони на конвертування валютних кредитів у гривні для підприємців. Наразі діє тотальна заборона, однак НБУ може пом’якшити її, дозволивши банку і клієнту самостійно вирішувати доцільність конвертування всього валютного кредиту чи його частини.
Одними з представників українського бізнесу, що мають валютний кредит, який тягнеться ще з 2006 року, є власники столичного ТРЦ "Гулівер". До речі, на момент отримання кредиту компанія, що отримала позику, мала інших власників. Криза у 2014 року завдала непоправного удару бізнесу, що кредитувався у валюті. Це призвело до того, що теперішні власники "Гуліверу" були змушені піти у 2020 році на реструктуризацію боргу. Однак, конвертувати весь кредит у гривні тоді не вдалося.