"Були визначені ті групи, які є більш вразливими до торгівлі людьми, починаючи з 2014 року. Безумовно, першою групою називались переміщені особи. Вони мали свої підгрупи: найбільш вразливими були жінки з дітьми, діти і люди похилого віку. Друга група, найбільш вразлива – це люди, які мешкають в 20-кілометровій зоні на лінії розмежування по обидва боки. Люди, які проживають на непідконтрольних уряду територіях. Люди з інвалідністю та психологічними захворюваннями. Люди похилого віку були названі, як одна із найвразливіших груп. Люди, які мають соціально-економічні складнощі. Підлітки та представники національних меншин", – сказала дослідниця Наталія Гусак.
Дослідниця додала, що дослідження не є репрезентативним, адже в ньому взяли участь 47 постраждалих від торгівлі людьми, яких обрали фахівці громадських організацій, які надавали їм допомогу.
Також вона зазначила, що вразливість до торгівлі людьми залежить від комплексу факторів. Таких груп факторів було названо три. Перша – це економічні фактори.
"Усі, окрім одного респондента, вказали, що вони відчувають труднощі і складне економічне становище. При двох працюючих батьках вони не можуть задовольнити потреби своєї сім’ї, якщо це стосується додаткових витрат. Низький рівень доходів та оплати праці дозволяє задовольнити лише базові потреби. Обмежені можливості працевлаштування стосувалися значною мірою переміщених осіб. Труднощі були в двох аспектах. Перше – це невідповідність попиту і пропозиції на ринку праці. Люди мали вузьку спеціалізацію, на яку не було попиту в новому місці праці. Або навіть якщо це було маленьке місто – наприклад, хірург, який переїхав і мав високу кваліфікацію – не міг роботи за спеціальністю через обмежений ринок праці", - зазначила Наталія Гусак.
Також серед економічних чинників фінансова неспроможність покрити додаткові витрати та нерівномірний розподіл інвестицій по районах. Зокрема, на одній і тій самій посаді людина в різних районах могла отримувати різну зарплату.
"Ці чинники змушують людей погоджуватись на більш ризиковані пропозиції. І виявилося, що лише 7 з 47 людей звертались для пошуку роботи до центру зайнятості. Інші шукали ризиковані або не ризиковані пропозиції через своїх знайомих ", - додала Наталія Гусак.
Дослідниця додала, що друга група факторів ризику – соціальні. Ті, хто проживають біля лінії розмежування, мають труднощі з доступом до ресурсів – для задоволення своїх базових потреб вони змушені постійно перетинати лінію розмежування. Стоячи в чергах на КПВВ – вони стають здобиччю торгівців людьми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За майже шість років жертвами торгівлі людьми стали більше тисячі громадян України
Також Наталія Гусак зазначила, що серед факторів ризику є витрати на оренду житла, психічний та фізичний стан здоров’я і втрата соціальних зв’язків. Окрім того, ризик стати жертвою торгівлі людьми підвищується, якщо є третя група факторів - людина не відчуває себе в безпеці, а саме: поруч ведуться бойові дії, є екологічна загроза через вибухи заводів, людина може постраждати через свої погляди, чи боїться за своїх дітей підліткового віку, яких можуть змусити взяти участь у збройних формуваннях. До того ж, люди, що проживають на лінії розмежування, не можуть займатись сільським господарством, через ризик натрапити на міни.
Дослідниця додала, що з’явились нові способи вербування людей торгівцями людьми – молодих хлопців-студентів вербують брати участь у збройних формуваннях, трудових мігрантів заманюють в іншу крану, де в обумовлене місце зустрічі не приходить роботодавець, а вербувальних пропонує інше місце роботи, а також відбувається залучення до сексуальної експлуатації в нічних клубах.
Також вказано, що шестеро респондентів з 47, що були жертвами торгівлі людьми, були переміщені для експлуатації на територію Російської Федерації через тимчасово окуповану АР Крим, де вони були завербовані.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У МВС назвали кількість викритих цього року банд, пов'язаних з торгівлею людьми
Таким чином, згідно з даними дослідження, з 47 випадків торгівлі людьми: 28 працювали в Росії, 6 у Польщі, 4 на неконтрольованих територіях, 2 в Литві, 2 в окупованому Криму, 2 на території України, 1 в Білорусі, 1 в Туреччині та 1 в Ізраїлі.
Зазначається, що 44 постраждалих від торгівлі людьми зазнали трудової експлуатації і лише троє зазнали сексуальної чи змішаної експлуатації.
Вказано, що в результаті торгівлі людьми постраждалі повернулись додому без заробітку, отримали психологічні проблеми, проблеми зі здоров’ям. Більшість постраждалих розлучилось через фінансові труднощі і проблеми зі спілкуванням і виконанням соціальних ролей.
Нагадаємо, в Україні за часи незалежності від торгівлі людьми постраждали понад 250 тис. осіб.