Проте, зауваження юристів дозволяють зрозуміти, з якими труднощами зіткнуться ті, хто буде причетний до нової реформи.
"Підготовлений до розгляду в другому читанні законопроект, хоч і називається "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів щодо реформи органів прокуратури", однак не містить положень щодо приведення Закону України "Про прокуратуру" до вимог Основного Закону України, а стосується виключно, як випливає з пояснювальної записки до законопроекту, "очищення рядів прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам добропорядності і професіоналізму" і спрямований перед усім "на кадрове перезавантаження органів прокуратури шляхом атестації діючих прокурорів".
З огляду на те, що зміни до Закону України "Про прокуратуру" пропонуються часткові і несистемні, з нашої точки зору, не буде дотриманий принцип верховенства права і його елементу - принципу правової визначеності, передбаченого статтею 8 Конституції України", - сказано в документі.
Одна з головних проблем законопроекту Володимира Зеленського про реформу прокуратури (№ 1032) - відсутність правової визначеності, вказують юристи.
У документі є такі словосполучення: "у разі потреби", "встановлений порядок", "відповідний орган", "особливості, визначені Генеральним прокурором", "атестація передбачає" та "інші етапи".
Хто буде встановлювати потреби і порядки, як Генпрокурор визначатиме особливості, якщо робота органів прокуратури визначається законом - юристам незрозуміло.
Крім того вони звертають увагу, що головним регулятором є все ж чинний закон "Про прокуратуру", який і визначає правові основи діяльності прокуратури, включаючи роботу і самих прокурорів. З цього випливає, що всі зміни повинні були вноситься туди, а не формулюватися в окремій ініціативі. Тепер цілком можлива правова колізія, коли одні норми суперечитимуть іншим.
Невирішеним також залишилося питання протиріччя президентського закону з Бюджетним кодексом України. Юристи наголошують, що закон, що впливає на показники бюджету не може бути введений в дію раніше початку бюджетного періоду, який слідує за плановим. Іншими словами, закон про реформу прокуратури не може бути введений в дію раніше 2021 року про це вже УНН повідомляв.
Вкотре юристи акцентували на тому, що звільнення прокурорів під час відпустки, лікарняного або відрядження неприпустиме, оскільки це суперечить Конституції.
Так само Основному Закону країни суперечить атестація одних і звільнення від тестів інших (4 категорії), що є нічим іншим як дискримінацією, вважають в юридичному управлінні ВР.
Стурбованість юристів викликає і сам механізм тестування, зокрема його "інші етапи", непроходження яких загрожує звільненням.
Законопроект обмежує і участь діючих прокурорів в доборі на вакантні посади в Офісі Генпрокурора, обласних та окружних прокуратур - і це знову таки суперечить Конституції.
Юристи також проти того, щоб Генпрокурор вирішував, кому яке кримінальне провадження розслідувати. Зокрема це стосується кримінальних проваджень військових прокурорів, які за Законом № 1032 Генпрокурор хоче розподіляти між іншими прокурорами. Всі подібні питання регулюються виключно процесуальним законодавством, нагадують юристи ВР.
До слова, вони також вказують, що ліквідація військових прокуратур і передача повноважень військових прокурорів іншим прокурорам, так само, як і одночасне проведення атестації всіх прокурорів, може привести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка гарантує право на справедливий суд, оскільки зазначене може призвести до затягування розумних строків розгляду кримінальних проваджень та інших справ, у яких беруть участь прокурори.
Як і в Головному науково-експертному управлінні, в Головному юридичному управлінні ВР вважають необгрунтованим перейменування ГПУ в Офіс Генпрокурора і неприйнятною ліквідацію військових прокуратур.
Юристи зводять все до того, що головне відомство країни з нагляду за дотриманням законності, саме фактично буде порушувати ці самі Закони в своїй діяльності.
Резюмуючи вони констатують, що документ вимагає технічно-юридичного опрацювання та повинен бути винесений на повторне друге читання.
Однак, такі застереження юристів не завадили нардепам прийняти реформу прокуратури в другому читанні і в цілому 259 голосами. Важливо відзначити, що переважно голосували "Слуга народу" і депутатська група "За майбутнє" (включаючи Балогу, Герегу, Яценко та Бондара).
Всі інші або не голосували, або утрималися, або були проти.