Так, стіни покинутого енергоблоку Чорнобильської АЕС з часом покрилися чорною пліснявою. Вперше вона була описана через 5 років після аварії — в 1991 році, а потім вчені виявили, що грибкові організми здатні поглинати радіацію.
Повідомляється, що три грибки, що містять пігмент меланін — Cladosporium sphaerospermum, Wangiella dermatitidis і Cryptococcus neoformans — збільшували біомасу і накопичували ацетат швидше в середовищі, де рівень радіації був у 500 разів вищий за норму. Це означає, що грибки перетворювали енергію гамма-випромінювання в хімічну енергію таким чином, як рослини за допомогою фотосинтезу перетворюють вуглекислий газ і хлорофіл у кисень і глюкозу.
“Цей процес відомий як радіостимуляція або радіосинтез. До дослідження підключилися фахівці NASA. Вони вважають, що цей механізм можна використовувати для створення засобів захисту від радіації: сонячної або на атомних електростанціях. Ще одне можливе застосування — накопичення енергії, що може стати біологічною альтернативою сонячним батареям”, — йдеться у повідомленні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МКС загрожують корозія і розгерметизація
Провідний автор дослідження Кастурі Венкатесваран також не виключає, що радіосинтез може бути корисний для захисту здорових тканин від іонізуючої радіації при радіотерапії. Крім того, явище цікаве для астробіології як показник пристосованості життя до екстремальних умов існування.
“Вчені NASA планують поставити на борту МКС експеримент з чорнобильським грибком. Радіаційне випромінювання на борту космічної станції низьке в порівнянні з іншими частинами космосу, але воно високе в порівнянні з поверхнею Землі. Вирощування грибка може відкрити нові сторони його природи і продемонструвати можливості обробки радіації в космічному середовищі”, — зазначається у повідомленні.
Як раніше повідомляв УНН, NASA транслювали, як зонд Solar Orbiter відправили до Сонця.