КИЇВ. 31 грудня. УНН. У 2018 році в Молдові пройдуть парламентські вибори. Однак, уже протягом року після приходу до влади проросійського президента Ігоря Додона - лідера Партії соціалістів - вакуум у взаємодії з парламентом лише посилюється. В умовах парламентської республіки, політику визначає проєвропейський уряд Павела Філіпа, однак після парламентських виборів в РМ зберігається ризик приходу до влади соціалістів, що значно уповільнить європейські процеси республіки.
На думку експерта у сфері демократії і прав людини, директора Ресурсного центру CReDO (Молдова) Сергія Остафа, за останні рік-два, все ж, слова в Молдові підкріплюються реальними діями: це і визнання Конституційним судом РМ присутності російських військ у Придністров'ї неконституційною і окупаційною, і відкриття офісу НАТО, і розслідування резонансного фінансового скандалу - транзит через молдовські банки на Захід 20 мільярдів доларів США з Росії, і прийняття важливих законів, які знижують рівень іноземного впливу, не дивлячись на спроби глави держави ветувати ці ініціативи. Що стосується "замороженого конфлікту", з яким часто порівнюють український Донбас - на території "ПМР" в найближчій перспективі буде відбуватися конфронтація позитивних рішень і протидії з боку т.зв. влади невизнаної регіону. Експерт пояснює, що придністровський кейс на поточному етапі - це і сума реальних людських проблем. Остаф вважає, що ситуація може розвиватися як в позитивному, так і в негативному ключі, і головними точками біфуркації стануть вибори 2018 року і 2022 року.
- Яка на сьогоднішній день перспектива розвитку придністровської ситуації, з урахуванням останніх переговорів у Відні і появи в порядку Генасамблеї ООН питання виведення російських військ з РМ?
- У короткостроковій перспективі (весна 2018-го) спостерігатимемо дві суперечливих дії: з одного боку, це прагнення до позитивних рішень, які безпосередньо впливають на життя людей - 4 основних свободи - зняття будь-яких перешкод, які залишилися, щодо пересування і спілкування людей з обох берегів; сприяння інтеграції лівобережного бізнесу в загальний простір, включаючи його допуск до європейських ринків і відповідної фінансової і технологічної підтримки; закріплення прав власності на сільськогосподарські землі молдавських фермерів в лівобережжі, плюс рішення деяких символічних для Кишинева питань. З іншого боку - протидії: політична спекуляція всередині Придністров'я - особливо це стосувалося попередньої "адміністрації" і певних сил, пов'язаних з минулим, і деяких російських сил впливу.
В умовах глибокої економічної кризи в Придністров'ї, істотне кон'юнктурне обмеження фінансової підтримки регіону Росією (не менше половини річного бюджету регіону), повне вичерпання економічної моделі регіону - краще виглядають перші дії щодо зближення. Нескладно визначити, хто буде прихильником дії, а хто - протидії і, на жаль, вони є, як всередині Молдови (і в регіоні), так і ззовні.
У середньостроковій перспективі (осінь-зима 2018-го у контексті парламентських виборів) також можливі два сценарії. Перший передбачає продовження нарощування позитивної короткострокової динаміки, через рішення і поглиблення дії свобод і можливе відкриття нових напрямків гуманітарного характеру через взаємодію місцевої влади, профільних служб, гармонізацію соціальних і правоохоронних аспектів. Цей сценарій може призвести до інвестицій в інфраструктуру регіону та комерційних проектів за участю західного капіталу і сильнішої інтеграції регіональної економіки - понад 65% експорту Придністров'я вже йде в ЄС, це все зможе змінити спіраль і безвихідь негативного економічного і соціального тренду в регіоні.
Вважаю, що це більш ймовірний сценарій, ніж інший, який може бути задіяний після затвердження нової президентської адміністрації в Росії (після президентських виборів в березні 2018-го - ред.), і яка спробує змінити або призупинити інтеграційні процеси. Швидше за все, будуть використані важелі санкційного впливу і посилення адміністративного контролю, оскільки важелі позитивного впливу (РФ в Придністров'ї - ред.) вже втрачено. Хоча, я хотів би допустити можливість, що нова-старa адміністрація президента Росії перейметься необхідністю першого сценарію в ім'я людей. У такому випадку, процеси, що склалися у нас, отримають додатковий позитивний імпульс.
У довгостроковій перспективі (період до 2022 року), коли намічаються вибори фактичного керівництва Придністров'я, які в часі можуть співпасти з парламентськими виборами в Молдові, можливі також два взаємовиключних сценарії. Перший, традиційно, - позитивний - це використання вікна можливостей для пошуку рішень, в разі накопичення і капіталізації позитивних змін в рамках короткострокової і середньострокової парадигм, як уже пояснював. Використання потенційного вікна можливостей ймовірне при конструктивних підходах і пріоритеті турботи про людей на обох берегах Дністра з боку фактичних акторів впливу на ситуацію. Формат 5+2 (переговорний процес щодо врегулювання придністровського конфлікту - ред.), де обидва береги пропонують і домовляються, буде майданчиком для легітимізації ініціатив щодо взаємної відкритості. Сам по собі формат - не вирішення, а тільки майданчик. Синхронізація значущих виборів у 2022 році символічна. Інші, негативні сценарії мають порівнянну ймовірність, а це в більшій мірі ні що інше, як ретроспективні варіації анклавізації та ізоляції від прогресу вже прожитих 25 років з відсутністю перспективи для людей в Придністров'ї в першу чергу.
У 2017-му і в 2018 році Молдова наполягає в Генасамблеї ООН на прийнятті резолюції щодо виведення російських військ. Зауважте, це стосується військ колишньої 14-ї армії і на сьогоднішній день це обмежений контингент до 2 тисяч осіб і військовий запас в селі Колбасна на відстані від кордону з Україною 3-4 км, миротворчої місії це не стосується. У частині миротворчої місії існують пропозиції з молдовської сторони - по-справжньому інтернаціоналізувати її і зробити її по суті нейтральною. Зрозуміло, що питання російської військової присутності на Дністрі потрібно розглядати в перспективі інтеграції регіону і політичного рішення в принципі за рахунок трансформації військової присутності в формати, які сприяють описаним процесам, в ключі поступового підвищення довіри між обома берегами.
- Чи можна назвати останні переговори результативними?
- Безумовно, є тактичні прориви в переговорах, в рамках короткострокового позитивного сценарію. Який результат для людей з обох берегів? З одного боку, молдовські фермери зможуть безперешкодно обробляти свої землі за трасою Тирасполь-Кам'янка на лівому березі - а це сотні сімей і тисячі людей, 7 шкіл на всьому лівобережжі на основі латинської графіки румунської мови з тисячами учнів і сім'ями матимуть нормальні і безперешкодні умови роботи. Десятки тисяч дітей і студентів з лівого берега зможуть завіряти свої атестати і документи, видані освітніми установами на лівому березі - це не визнання установ, а констатація факту видачі, а також затвердження нейтрального формату номерів машин, для тих, чиї транспортні засоби перебувають на номерах, виданих в Придністров'ї - це знову десятки тисяч бенефіціарів.
Відкриття, замороженого більше 15 років, побудованого на європейські інвестиції, мосту в Гура-Бикулуй. Це міст європейського магістрального значення - важливий для бізнесу та сполучення обох берегів складно кількісно оцінити, це в першу чергу якісний стрибок. Відновлення телефонного, мобільного зв'язку - це сотні тисяч бенефіціарів з обох берегів за внутрішньою доступною ціною, а не за міжнародний дзвінок, як вже більше 20 років. Очевидно, такий підхід прямих дій в інтересах людей і в інтересах обох берегів, це позитивна динаміка, це якісний прорив іншого рівня з хорошими подальшими можливостями. Потенціал зближення в інтересах людей на обох берегах великий.
- У молдовській пресі в більшій мірі це називали, як "договорняки олігархів". Чому таке сприйняття, якщо Ви говорите, є реальні рішення, вигоду від яких відчують сотні людей?
- От цікаво було б, якби спекулянти в професії такою формою сприйняття зустрілися б віч-на-віч з десятками тисячами людей, яким ці рішення привнесли поліпшення в життя, як би це сприйняття швидко б змінилося на реальне...
- Що стосується статусу Придністров'я, яке рішення, на Ваш погляд, було б реальним для подальших переговорних етапів?
- Це питання довгострокової перспективи і при реалізації позитивних обговорених сценаріїв... Політичне рішення можливе - це торкається інтересів людей з обох берегів, так і інтересів регіональних еліт, інтересів бізнесу, а у зовнішніх акторів є зобов'язання сприяти цьому процесу. В умовах динамічного прогресу в питаннях економічної, соціальної, і інших сферах, як я говорив, у короткостроковій і середньостроковій перспективі існують передумови для кількох рішень на основі демократичної європейської моделі, по суті це варіації фактично і юридично закріпити широку автономію в рамках єдиної держави, на основі демократичної європейської моделі, закріпити широку автономію в багатьох областях, крім фінансово-монетарної політики, військових питань, конституційних гарантій незалежності і безпеки. Відкладення політичного рішення більш ніж на 1 політичний цикл в умовах 4-ої індустріальної революції, яка бурхливо розвивається, - це самоусунення від розвитку і вирок відсталості людям в регіоні, винесений тими, хто повинен зараз приймати рішення. Тексти таких варіантів для переговорного процесу в рамках 5+2 вірогідні вже в середньостроковій перспективі. Консолідація довіри сприяє цьому.
- Як Ви оцінюєте сьогоднішню роль України в цьому процесі?
- Я думаю, що Україна має достатню мудрість і хороше розуміння своєї ролі в контексті позитивної динаміки в проблемі Придністров'я, демонструючи це з 2014 року на практиці. Факт агресії Росії на сході, захоплення і анексія Криму не затьмарили здатності українського керівництва діяти стримано в ключі якісно іншого підходу в іншому регіоні, сприяючи Кишиневу в процесі реінтеграції Придністров'я. Київ, однозначно, є фактором гарантії безпеки в цьому сегменті регіону, а також фактором, що сприяє прояву позитивних тактичних кроків до реінтеграції та зближенні людей на обох берегах.
Я думаю, що підхід, позначений молдовським керівництвом, сприймається з цікавістю, приклад щодо вирішення Придністровської проблеми, за підтримки України включно. При тому, що понад 30% населення регіону - це етнічні українці і більша частина з них вже є українськими громадянами. Я спостерігаю за процесами присутності українського бізнесу, культури, контактів (в Придністров'ї - ред.) в рамках європейської моделі 4 свобод і впевнений, така роль і в подальшому буде стратегічно важлива для реалізації позитивного довгострокового сценарію.
- Парламент РМ проголосував за закон про боротьбу з російською пропагандою, як тепер змінитися інформаційний простір в країні? Чи може наступним кроком бути вжиття заходів щодо інтернету, як це сталося в Україні з низкою російських сайтів?
- Молдовський парламент прийняв два закони в цьому сенсі: в грудня 2017 року - обмеження ретрансляції новинних, інформаційних програм, а також ток-шоу політичного і військового характеру з країн, які не ратифікували Європейську транскордонну телевізійну конвенцію - і це стосується Росії. Другий закон - влітку 2017 року, в дії з жовтня, зобов'язав збільшити до 70% виробництво власних телевізійних програм у прайм-тайм - з 18:00 до 23:00, замість імпорту, а також заборона на перерозподіл доходів з реклами на іноземні імпортовані програми, таким чином підтримуючи місцевого виробника телевізійного контенту.
Це взагалі були важливі кроки для розуміння тієї реальності, яку маємо, коли 60% всього контенту - це імпорт російського продукту. Ці заходи, як показує досвід і України, й інших країн, зможе поступово змінити коректність і зумовити справжній плюралізм думки в країні. До речі, в цьому сенсі присутність українського контенту, - як на російській, так і на українській мовах, присутність українських телеканалів в Молдові залишає бажати кращого. На цей момент тільки два українські канали присутні в кабельній сітці і це при 7% населення етнічних українців.
На жаль, проросійський президент (Ігор) Додон заблокував через вето перший закон, вето вимагає подолання через повторне голосування в парламенті і надалі тимчасового функціонального відсторонення президента рішенням Конституційного суду за запитом правлячої партії - прецедент вже існує (під час призначення нового міністра оборони президент РМ був тимчасово відсторонений від посади - ред.) в частині призначення проєвропейського міністра оборони, виконання обов'язків промульгації законів у такому випадку буде виконана головою парламенту.
Президент Додон і надалі буде в контрдії до європейської моделі демонополізації та підвищення конкурентної економіки Молдови, просуваючи аліментарну модель залежності від російських інтересів (приклад Придністров'я в наявності в цьому сенсі).
Інтернет-видання і соціальні мережі є другими за впливом після телебачення - до 35% активно інформуються за допомогою інтернету; 55% вважають за краще телебачення і радіо. Російські активи в цьому сенсі в Молдові сильні - видання, журналісти, і можна порівняти в цьому сенсі з відповідними активами в 2013-2014 році на сході України. Ці активи можуть не тільки задавати тон у громадському порядку денному, а й формувати до 40-50% громадської думки з тих чи інших питань, не кажучи вже про поляризацію і зіткнення думок, використовуючи, зокрема, соціальні мережі VK.ru, OK.ru, mail.ru, Facebook і місцеві платформи. Відомо, що російські платформи активні в систематичному зборі персональних даних користувачів мереж, систем спілкування, читачів в частині преференцій, точок зору і так далі. І ці дані активно використовуються для сигментованого впливу в передвиборний період часу. При активному агресивному впливі в період виборів ці ресурси, напевно, будуть використані для експлуатації слабкостей молдовського інформаційного простору, про які я вже сказав раніше.
Мій прогноз, однак, що якихось серйозних регуляційних обмежень (як в Україні - ред.) в частині цих інтернет-ресурсів не відбудеться. Tочкове обмеження в частині певних ресурсів може мати місце для досягнення і збереження інформаційної безпеки в критичних випадках.
Відкриття офісу НАТО, прийняття рішення КС про те, що Придністров'я - окупована територія - це закономірність чи сигнали, що країна налаштована рішуче в питаннях власної безпеки?
- У цьому питанні є необхідність в правильному інформуванні населення про роль НАТО: численні гуманітарні проекти для жителів країни і, найголовніше, сприяння підготовці реагування на загрози національній безпеці гібридного характеру - це важливо для Молдови і вже позитивно оцінюється 25-30% населення. Інституційне співробітництво міністерства оборони з НАТО через навчання, трансферінг технологій, участь молдовських миротворців в мирних операціях НАТО з розмінування і підтримання миру - це частина зближення, яке накопичує досвід і здібності.
Що стосується рішення Конституційного суду, що присутність російських військ - спочатку 14-ої армії, а згодом обмеженого контингенту і складу в Колбасні - не йдеться про миротворчу місію (яка потребує серйозної трансформації в реальний нейтральний міжнародний контингент). Рішення прийнято на основі конституційного нейтралітету, вимоги парламенту евакуювати російські війська, невиконання Росією Стамбульських зобов'язань щодо виведення військ. Це рішення встановлює принципову юридичну інтерпретацію ситуації з російськими військами в Придністров'ї. Ці два аспекти, про які ви говорите, свідчать, що за останні рік-два в Молдові риторика змінюється діями і конструюється бачення національної безпеки.
- В Україні в тому числі стежили за дипломатичними скандалами між Молдовою і Росією, і тут Ви відкликаєте свого посла з РФ на невизначений термін. Наскільки це серйозний сигнал?
- У минулому Москва не зважала на Кишинів, Кишинів був рецептором рішень і чинників, що створюються представниками Москви. Список ситуацій з минулого, коли Кишинів "проковтнув" або пасивно констатував дії російських представників, дуже довгий: від неоголошених переміщень і ротацій військових до відкриття російських виборчих дільниць в Придністров'ї.
Очевидно, це і багато іншого суперечить не лише принципам і нормам дипломатичних відносин. Нинішній уряд дотримується цих норм і діє коректно в інтересах національної і регіональної безпеки та дотримується європейських демократичних принципів. Я вам наведу кілька прикладів: заборонена неавторизована ротація російських військових у Придністров'ї через кишинівський аеропорт; розслідуються і залучаються до відповідальності молдовські громадяни - учасники та організатори військових дій з боку сепаратистських формувань на сході України; розслідуються справи, пов'язані з транзитом на Захід і подальше їх використання для впливу на європейські вибори через молдовські банки в 2012-2014 роках, а це близько 25 млрд доларів, які були витрачені на те, щоб вплинути на західну політику; дотримання європейських санкцій в частині деяких російських представників в контексті анексії Криму. Так що відкликання на консультації на невизначений час молдовського посла має серйозну підоснову, в тому числі і затримка представниками РФ на території Росії керівників молдовських органів, відповідальних за розслідування цих 25 млрд, про які я вже вам пояснив. Це форми тиску, які порушують двосторонні та міжнародні угоди.
Тимчасове відкликання дипломатичного представника, відповідно до Віденської конвенції, є серйозним кроком, але все ж це не остання міра, яка б визначала припинення дипломатичних контактів. Це загальноприйнятий захід для висловлювання певної позиції в частині дій російської сторони. І це ще раз підтверджує, що молдовське керівництво виходить із принципів взаємоповаги і більше не приймає роль констатуючої сторони... Але не варто цю ситуацію і перебільшувати, і драматизувати.
- Але політика уряду і президента Ігоря Додона діаметрально протилежні. На чию сторону, думаєте, ситуація змінитися після парламентських виборів?
- Безумовно, з моменту свого обрання - пройшов рівно рік - президент Додон вже зробив 6-7 офіційних поїздок до Москви і кілька офіційних зустрічей з президентом Володимиром Путіним. Президент Додон намагався блокувати закони в галузі енергетики - демонополізація енергетичного сектора, - 100% контроль Газпрому на імпорт і внутрішню доставку, в фінансово-банківській сфері - запобігання транзиту та відмивання грошей, призначення проєвропейського міністра оборона - через тривалу відсутність міністра оборони країна втратила річну фінансову підтримку в оборонній сфері в 2016 році, той же закон з протидії пропаганді, блокування рішення уряду щодо відкриття офісу НАТО, заклики припинити фінансову підтримку з боку ЄС для Молдови і багато іншого - це коротке резюме просування російських інтересів в Молдові і протистояння ринковим і демократичним інтересам і незалежності Молдови.
- Всі ці закони, які Ви перерахували, в результаті були прийняті?
- Так. Вето долається повторним голосуванням у парламенті. Президент не може змінити курс дій уряду, але може цей курс уповільнити. Вибори 2018 року не змінять парламентську більшість - вона залишиться проєвропейською і без участі проросійських партій. Хоча, соціалісти (Партія соціалістів - ред.) - найбільша партія - 30-35% населення із соцопитувань їх підтримує, все ж більше 55% населення підтримує європейський курс розвитку. Це результати вже трьох опитувань різних компаній, проведених протягом 2017 року, коли розрив в опитуваннях на користь європейської інтеграції збільшився до 10-12% за останній рік.
- Зміна виборчої системи з пропорційної на змішану, на думку Ігоря Додона (інтерв'ю "Коммерсант"), допоможе соціалістам взяти більшість. На Ваш погляд, його прогноз вірний?
- Змішана система привнесе логіку компоненти місцевих виборів, коли люди голосують не за гасла, а за конкретні результати - в цій парадигмі проєвропейські представники - прімари (мер - ред.), місцеві депутати завжди мали велику підтримку - до 70% всіх обраних прімарів мають проєвропейські погляди. Відносна більшість соціалістів за партійними списками - можливо, однак абсолютна більшість за партійними списками буде у проєвропейських партій. Я поясню: з 50 місць за партійними списками відносна більшість буде у соціалістів, наприклад, 15-18 місць, однак це не абсолютна більшість в 26 місць. Абсолютна більшість депутатів в одномандатних округах підтримає проєвропейський уряд, а не спробу соціалістів ініціювати проросійський уряд.
- Чи є ризик, в разі перемоги соціалістів, що Молдова відійде від європейського курсу розвитку?
- Так, прихід до влади соціалістів серйозно уповільнить проринкові і демократичні європейські реформи в Молдові. "Соціалістичний" уряд - це проросійський уряд, який буде діяти в інтересах збереження впливу Росії. Знову ж таки - це енергетика, військовий комплекс, інформаційний вплив, а не в інтересах людей Молдови. Але це не буде повний розворот - більше 65% ринку збуту молдовських товарів у Європі. І тільки 12% - у Росії. Європейський інвестор - найзначніший, частка мігрантів у Росії зменшується за рахунок "європейських", дуже багато кардинальних реформ вже зроблено, що не дасть так просто розвернути країну. Найголовніше - Угода про Асоціацію (з ЄС - ред.) не може бути розірвана - це скасування безвізу, скасування фінансової допомоги ЄС, яка становить 15% бюджету Молдови, а це загрожує серйозними наслідками.
- Як Ви оцінюєте шанси інших партій?
- У змішаній системі розклад щодо політичних партій не зміниться в порівнянні з результатами парламентських виборів 2014 року. До парламенту увійдуть за партійними списками, якщо взяти всі 50 "партійних" місць за 100% (50 місць в парламенті за партійними списками, 51 - мажоритарні округи, всього 101 - ред.): 1. "ліві-проросійські" - до 35%; 2. "проєвропейці-центристи" - до 15-20%; 3. "праві проєвропейці" - до 20-25%; 4. "уніоністи-проєвропейці" (прихильники об'єднання з Румунією - ред.) - до 10-15%.
По одномандатних округах пройдуть багато непартійних кандидатів - до 70%, і місцеві вибори це доводять, які сприятимуть створенню проєвропейського уряду. У цих умовах всі проєвропейські партії повинні підтримувати не "взаємно-канібалічні дії", а програму дій в форматі взаємного співробітництва.
- Як Ви можете прокоментувати останню резолюцію Генасамблеї ООН про порушення прав людини в Криму, враховуючи, що були одним зі співавторів дослідження "справи 26 лютого" і що Ваша країна резолюцію підтримала?
- Молдова була однією з країн, які підтримували внесення резолюції до порядку Генеральної Асамблеї ООН, голосувала за прийняття поряд з більшістю. І ця позиція залишиться незмінною в проєвропейському уряді. Резолюція від 20 грудня 2017 року закликає Росію припинити систематичні порушення прав людини в анексованому і захопленому Росією Криму. Молдова голосувала і раніше за Резолюцію в березні 2014 року в підтримку територіальної цілісності України. Остання Резолюція є ще однією важливою констатацією факту незаконного захоплення і окупації Росією Криму та констатує систематичні порушення в області права на освіту українською і татарською мовами.