“Механізм захисту своїх майнових прав обирає сам скаржник. Але бувають випадки, коли особа може звернутися тільки до суду (наприклад, якщо із моменту, коли вона дізналася чи могла дізнатися про можливе порушення своїх прав, пройшло більше 60 днів)”, — кажуть в Мін’юсті.
Також у відомстві звертають увагу на суть оскарження.
Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора в контексті статті 24 Закону України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (відмова від проведення державної реєстрації) і спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, то він є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У цьому випадку позовну заяву потрібно подавати до окружного адміністративного суду за вибором позивача: за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи або за місцезнаходженням відповідача.
У випадку, коли позивачем оскаржуються дії державного реєстратора за заявою третьої особи, то вбачається спір про право між позивачем та іншою особою, який повинен розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, залежно від суб’єктного складу сторін.
Раніше УНН повідомляв про рейдерство будівлі в історичному центрі столиці, на Софійській площі (провулок Рильського, 6), яке стало можливим через протиправні дії реєстратора Ганни Чуйко. Власнику будівлі, компанії “Рантьє плюс” знадобився рік, аби оскаржити дії реєстратора та відновити свої права.