Мінекономрозвитку, офіційно представляє Росію в СОТ, стверджує, що рішення апеляційного органу — це “явна перемога Росії, оскільки по суті їй не доведеться нічого змінювати на своєму ринку”.
У своїй постанові, опублікованій в Женеві 4 лютого 2020 року, Апеляційний орган підтвердив відсутність систематичних порушень правил організації з боку РФ в суперечці з Україною щодо постачання вагонів, зокрема, статей угоди про технічні бар’єри в торгівлі. За його висновками, різке зниження обсягів імпорту української залізничної продукції в Росію було пов’язано не з діями російських органів державної влади, на чому наполягала Україна, а стало наслідком інших, в тому числі економічних, причин. У Мінекономрозвитку РФ висловили задоволення таким рішенням.
При цьому Апеляційний орган СОТ задовольнив ряд претензій України. Зокрема, на його думку, Росії не вдалося довести, що “панель арбітрів помилялася”, виносячи рішення по ряду пунктів. У свою чергу, Україна не змогла підтвердити необ’єктивність оцінок групи експертів, яка зробила висновок, що Київ не надав доказів щодо “систематичних перешкод з боку Москви імпорту українського залізничного обладнання в Росію”.
Суперечка велася з жовтня 2015 року. Київ запросив у СОТ про проведення консультацій з російською стороною в зв’язку з введеною в РФ сертифікацією закуповуваного залізничного обладнання. У листопаді 2016 року, через відсутність згоди, Україна попросила про розгляд даного питання групою експертів. Вирішення цієї групи було опубліковано в липні 2018 року. У ньому по ряду ключових моментів була визнана правота РФ. Однак за деякими арбітри віддали перевагу аргументації України. Обидві сторони незалежно один від одного подали в серпні (апеляція України) і вересні 2018 року апеляції на ряд пунктів рішення арбітрів, за якими у них виникли питання.