“У торгівлі є дві крайнощі. Перша — це коли країна відкриває всі кордони і товари поступають без будь-яких обмежень, знижуючи виробництво у власній країні. А друга — це коли країна закривається і з роками економіка починає знижувати конкурентоздатність. Ми зараз побачили, що конкуренція для України необхідна в деяких сегментах, але в деяких вона може бути не корисна нам і принести лише збитки.
Нам потрібно відслідковувати ці тренди і розуміти, що коли це корисно і для споживача, і для підвищення конкуренції для виробників — то це необхідно допускати. Коли ми бачимо, що це може випливати на рівень нашого виробництва і ми будемо давати робочі місця французам чи іспанцям, а в них і так є де працювати, то нехай працює все ж таки краще українець”, — сказав Дорошенко.
За словами експерта, у питанні торгівлі з країнами ЄС варто пильнувати торговільне сальдо. Сьогодні воно негативне, а це означає, що не ми йдемо на ринки ЄС, а ЄС збуває тут свою продукцію.
“Вже 2016 року, після підписання Асоціації Україна — ЄС, замість того, щоб Україна збільшувала експорт до ЄС ми побачили якраз протилежне — ЄС збільшив торговельний баланс порівняно до України”, — наголосив він.
Особливо небезпечною вважається експансія інших країн в аграрному секторі України. Експерти стверджують, що сільгосппідприємства Росії та країн ЄС працюють значно в кращих умовах, аніж вітчизняні, тому із легкістю можуть витиснути наших виробників з українського ринку. Зважаючи, що сьогодні АПК вагома бюджетоутворююча сфера України, в разі її дестабілізації, вся економіка країни опиниться під загрозою, пояснив економічний експерт Павло Мороз.
“З кінця 1990 до 2015 року в Україні діяв спецрежим оподаткування для сільськогосподарських виробників, від якого виграли всі категорії агровиробників — від зерновиків до виробників продукції з високою доданою вартістю. Стосовно останніх, то це виробники курятини, яєць, меду, продукції садівництва та овочівництва.
Компанії, що використали сприятливі умови державної підтримки стали лідерами — кожен у своєму секторі. А за своїм потенціалом деякі з них були готові конкурувати з потужними європейськими виробниками, у тому числі за рахунок високої якості й нижчої ціни продукції. Однак, разом з прагненнями європеїзуватися ми отримали асоціацію з ЄС, а з нею й квоти, тарифні обмеження, що тільки нівелюють конкуренцію між українськими й європейськими виробниками сільськогосподарської продукції — на користь останніх,” — сказав він.
Нині значна частка аграрного експорту в країни ЄС залишається сировинною, а європейських квот вистачає лише на півроку, наголосив експерт.
“Всього за півроку Україна повністю використала квоти на поставки до ЄС продукції з високою доданою вартістю — меду, цукру, круп і борошна, оброблених томатів, виноградного і яблучного соків, курятини. Насамперед це стосується виробництва курятини, де річна квота складає 16,8 тис. тонн, з них частина це напівфабрикати. З 2018 року це буде аж 17,6 тис. тонн. До прикладу, експорт курятини компанії „МХП“ за 9 місяців цього року становив 176 тис. тонн. Тобто, європейська квота — це лише 10% від загального обсягу експорту однієї компанії. Це мізерно малі обсяги”, — пояснив П.Мороз.
Нагадаємо, негативне сальдо торговельного балансу з країнами ЄС за перше півріччя 2017 року сягнуло 1,3 млрд доларів. Це на 150 млн доларів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Експерти стверджують, що з 2013 року, незважаючи на кардинальні векторні зміни, по суті нічого не змінилося. Україна втратила ринок СНД, але завоювати ринок ЄС так і не змогла.
Раніше УНН повідомляв, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який на переконання нардепів, зможе захистити вітчизняних сільгосппідприємців від глобальної конкуренції, а також стабілізувати ціни на продукти.