Всесвітній день миття рук
“Брудні руки” є основним фактором передачі багатьох інфекційних захворювань, в тому числі кишкових та гострих респіраторних хвороб. На брудних руках є велика кількість небезпечних мікроорганізмів, які можуть потрапити до нашого організму та призвести до захворювання.
Запобігти інфікуванню можна завдяки дотриманню простих правил гігієни рук. Під час пандемії COVID — 19 ця процедура особливо актуальна.Регулярно мийте руки з милом в таких випадках:- на початку та в кінці робочого дня;- перед приготуванням, прийомом та роздачею їжі;- після відвідування туалету або зміні підгузку;- після контакту з тваринами;- після відвідування публічних місць та громадського транспорту;- коли руки явно забруднені.
Не зловживайте антибактеріальними миючими засобами для миття рук, найкращий вибір — мило без додавання триклозану.
Пам’ятайте також, що вологі серветки, навіть антибактеріальні, не можуть замінити миття рук з милом.
Під час миття рук дотримуйтесь правильної техніки. Не забувайте про критичні ділянки на руках: зона між пальцями, тильна сторона долоні, великий палець та кінчики пальців. Тертя рук з милом має займати 20 — 30 секунд.
Для сушіння рук обирайте одноразові паперові рушники. Використання багаторазових рушників для сушіння рук може бути додатковим фактором передачі збудників інфекційних хвороб. Дотримуйтесь цих простих рекомендацій та будьте здорові!
Міжнародний день сільських жінок
Міжнародний день сільських жінок — Міжнародний день ООН, встановлений резолюцією № 62/136 Генеральної Асамблеї ООН 18 грудня 2007 року, який відзначається щорічно 15 жовтня.
Вперше Міжнародний день сільських жінок відзначався 15 жовтня 2008 року. У резолюції 62/136 Генеральної Асамблеї від 18 грудня 2007 року, яка офіційно оголосила цей день, визнається “найважливіша роль сільських жінок, в тому числі жінок, які належать до корінних народів, і їх внесок в прискорення розвитку сільського господарства і сільських районів, підвищення продовольчої безпеки та подолання зубожіння в сільських районах”.
Сільські жінки, головним джерелом існування яких є природні ресурси і сільське господарство, складають більше чверті всього населення планети. У країнах, що розвиваються, сільські жінки складають приблизно 43 відсотки сільськогосподарської робочої сили, і на них покладена основна відповідальність за забезпечення продовольчої безпеки, так як вони виробляють, переробляють і готують велику частину продовольства.
В Україні з проживаючих 22,8 млн. жінок, 7 млн. (30,5%) жінок проживають у сільській місцевості.
Релігійні свята
Православна церква 15 жовтня згадує мучеників Кипріяна, Феоктиста і Юстини, що жили в IV столітті і загинули через віру. Відомо, що Кипріян жив на території Антіохії і вчився язичницькій філософії. У зрілому віці був посвячений у жерці. Подейкували, що він бачив великого князя пітьми і здобув великої сили. У тому ж місті жила Юстина, яка прийняла християнство і намагалася навернути до віри своїх родичів. Там же жив і хлопець на ім’я Аглаїд, який намагався спокусити Юстину і звернувся до Кипріана, бо знав про його здібності і силу. Що б не робив Кипріян, дівчина не погодилася. Саме після цього і сам Кипріан повірив у Христа, покаявся і прийняв хрещення. Після цього він став проповідувати християнство, і багатьох людей навернув у свою віру. Сталося навіть так, що всі капища виявилися в занедбаному стані, оскільки не було більше кому приносити жертви поганським богам.
Що стосується Юстини, то вона після цього стала ігуменею в одному з місцевих монастирів. Під час гонінь, організованих щодо християн, Юстина і Кипріян постраждали за свою віру і були страчені. Воїн Феоктист, який був стражником імператора, бачив страждання мучеників, сам увірував у Христа і оголосив себе християнином, у результаті чого також був страчений.
У п’ятницю, 15 жовтня, іменини відзначають власники таких імен: Андрій, Анна (Ганна), Давид, Касян, Костянтин, Кипріян, Устина.