Деталі
Згідно з дослідженням агентства PAQ Research із серії "Голос українців", попри те, що працевлаштування українських біженців у Чехії зростає, 49 % з них мали доходи за межею бідності у серпні 2022 року. У грудні цей показник становив уже 58%.
Наприкінці 2022 року, згідно з аналізом, у Чехії працювало 51% біженців працездатного віку. 43% з них мали роботу лише у Чехії, а ще 7% працювали віддалено і в Україні. 8% опитаних працювали віддалено лише у своїй країні. Дві п'ятих економічно активного населення не працювали.
Станом на серпень 2022 року було працевлаштовано загалом 44% біженців, 49% вважалися безробітними. Як пояснює одна зі співавторів дослідження Мартіна Каванова, погіршення фінансової ситуації біженців пов'язане насамперед із тим, що вони переселяються із безкоштовного житла до комерційного.
"Третина біженців одержують доходи від трудової діяльності. Їм надається гуманітарна допомога, деякі отримують фінансову підтримку з України. Половина з них мешкає у гуманітарному житлі, яке надається безкоштовно державою чи чеськими сім'ями. Якщо ж додати до доходів біженців вартість житла, то приблизно 58% з них опиняться за межею бідності. При цьому люди, які влаштовуються на роботу, поступово знижують суму гуманітарної допомоги", - пояснила вона.
Наразі у комерційному житлі проживає близько третини біженців з України, у червні цей показник становив 22%. Крім цього, згідно з дослідженням дві третини біженців, попри свою кваліфікацію, змушені виконувати у Чехії підсобну чи мануальну роботу. Така тенденція виникає зокрема через підтвердження української кваліфікації в країні, а також зі знанням мови.
За словами міністра праці та соціальних справ Маріана Юречки, на сьогодні держава має достатньо коштів для організації безкоштовних мовних курсів. Проблема, за його словами, полягає у мінімальній зацікавленості до них з боку біженців.
"Ми проводили опитування серед роботодавців, які відповіли нам, що для них значним обмеженням прийому на роботу є незнання мови. Наразі ми не обмежені у фінансових коштах, але проблемою є знижений інтерес з боку українських біженців. Тому ми прагнемо доносити до них цю інформацію, щоб вони знали про те, що є можливість не тільки фізично відвідувати мовні курси, але й навчатися на них онлайн. Одночасно ми намагаємося інформувати біженців про їхні права щодо заробітної плати, бо умови для них такі самі, як і для чеських громадян", - розповів міністр.
Він додав, що у рамках перевірок було встановлено, що деякі чеські роботодавці не дотримуються чинного законодавства та неправомірно експлуатують громадян України. За його словами, важливо, щоб біженці знали, що на конкретній посаді в тому регіоні та компанії, залежно від спеціалізації, вони мають можливість безпосередньо звернутися до роботодавця з вимогою про підвищення заробітної плати.
У Чехії підтвердження професії з певних спеціальностей, наприклад, лікарських чи технічних, є досить складним і затяжним процесом. Водночас Маріан Юречка звертає увагу на те, що у ряді професій його можна прискорити, якщо людина закінчить додатковий курс, запропонований Міністерством праці за допомогою управління з працевлаштування. Міністр повідомив, що уряд має намір провести ревізію допомоги для українських біженців, щоб з 2024 року їх могли включити до стандартної чеської системи.
"Головним чином це вплине на те, що вся система стане більш прозорою. Треба сказати, що ту суму, що виділяється зараз, було встановлено з урахуванням справді великого потоку біженців. Якщо ж у майбутньому ми хочемо покривати й потреби людей з особливими потребами, наприклад, непрацездатними, то нинішня система цього не дозволяє", - підсумував Юречка.
Нагадаємо
Наприкінці минулого року 90% дітей українських біженців відвідували чеські початкові школи. У червні ця частка становила трохи більше ніж 50%, свідчать дані опитування, проведеного PAQ Research у співпраці з Інститутом соціології Академії наук.