Він нагадав, що нещодавно ЄСПЛ визнав люстрацію п'яти українських чиновників порушенням їхніх прав. Європейці, серед іншого, мають кілька претензій до українського закону. Одна із них – "автоматичне" звільнення посадовців.
"Так, на першому етапі під так звану автоматичну люстрацію потрапили вищі посадовці – керівники міністерств, їх заступники, керівники центральних органів виконавчої влади. Згідно з чинним законодавством, це політичні посади, й вони повинні нести політичну відповідальність. Ну, і додайте сюди те, що режим Януковича у нас не визнаний злочинним чи окупаційним на державному рівні.
А оскільки Україна є підписантом Конвенції з захисту прав людини, рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання. І, якщо враховувати позиції Європейського суду, то одним зі способів здійснити люстрацію, не порушуючи норм Конвенції, означає провести її в індивідуальному порядку. Тобто, відкрити тисячі судових проваджень і доводити, наприклад, причетність кожного високопосадовця часів Януковича до узурпації влади", - каже Дейнега.
У європейських країнах під поняттям "люстрації" розуміють ліквідацію спадщини колишніх комуністичних тоталітарних режимів та зачистку органів влади від комуністичних партійних функціонерів, співробітників КДБ та їх агентів, продовжив Дейнега.
"Ми ж окрім комуністичного боремося із наслідками злочинного режиму Януковича. І для частини європейців це виглядає місцями як боротьба з політичними опонентами. З політичними опонентами, які спочатку узурпували владу, потім не звільнились, коли їх колеги віддавали накази розстрілювати людей на Майдані, а потім розпалили війну", - підкреслив він.
Разом з тим, так званий "люстраційний закон" не є справедливим, каже Дейнега.
"Як і будь-який автоматичний закон, він призводить до того, що хоча б хтось від нього постраждає незаслужено. Чи потрібно його при цьому скасовувати? Ні. За наявної системи корумпованих і залежних судів не можна. Можна придумати механізм точкового виведення з-під люстрації під пильним контролем громадськості", - наголосив він.
Як писав УНН, ЄСПЛ задовольнив позов п'яти люстрованих в Україні ексчиновників і постановив виплатити кожному заявнику 5 тис. євро як компенсацію моральної шкоди.
За словами експерта РПР з питань конституційної реформи Володимира Шаповала, КСУ має нарешті поставити крапку у люстраційному питанні, або ж взагалі закрити вказане провадження.
Зауважмо, що КСУ продовжує розгляд ЗУ "Про очищення влади" у закритому режимі. Експерти і політики прогнозують, що суд визначиться з цього приводу найближчим часом. При цьому існують думки, що КС скасує лише окремі положення люстрації, зокрема, ті, які перераховані у поданні народних депутатів.