“Закон „Про вищу освіту“, прийнятий у 2014-му, відкрив багато нових можливостей для системи. Але, як виявилося, не всі університети були готові до переходу від прямого контролю держави до практики незалежної експертної оцінки їхньої діяльності, до конкурентного розподілу держзамовлення”, — наголосила вона та зазначила, що у 2018 році міністерство працюватиме над змінами до Закону.
Гриневич звернула увагу на те, широка автономія університетів посилила розрив між провідними вишами й усіма “іншими”.
“Перші скористалися нагодою — запровадили нові освітні програми, залучили роботодавців, увійшли в міжнародні проекти, навчилися розумно планувати освітній процес, зайнялися комерціалізацією власних наукових досліджень, намагаючись створювати конкуренцію на ринку освітніх послуг. „Інші“ — капсулювалися у своїй неспроможності ефективного управління”, — зазначила міністр.
Вона також зазначила, що спроби дебюрократизувати взаємодію в системі вищої освіти з боку МОН часто розбиваються об запровадження додаткової паперотворчості в самих вишах.
За її словами, для подальшої дебюрократизації МОН продовжить роботу зі скорочення кількості обов’язкових документів, зокрема, у новій редакції Ліцензійних умов. Водночас Міністерство вимагатиме від університетів сформувати мінімальні та раціональні вимоги до внутрішніх документів.
Нагадаємо, випускники, які мають міжнародні сертифікати мовних іспитів, можуть зарахувати їх як оцінку за ДПА.