“З 1 січня 2019 року — ми поступово і впевнено переходимо на нову європейську систему. Запроваджуємо в Україні точно такі ж підходи до моніторингу стану поверхневих вод, які діють в Європейському Союзі. Це означає, що ми покінчимо із ситуацією, коли кілька органів моніторили одні і ті ж показники, а за іншими не слідкував ніхто, коли різні органи вимірювали у різних одиницях, а загальнодержавна програма моніторингу не давала чіткої картини стану водних ресурсів”, — пояснив Остап Семерак.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Флора і фауна Чорнобильского заповідника "помолодшали" на сто років
Він зазначив, що нова система моніторингу дозволить реально оцінити ситуацію зі станом водних ресурсів в Україні і надалі на підставі цих даних будуть ухвалюватися ефективніші управлінські рішення.
Крім того, нова система моніторингу дасть можливість кожному громадянину та експерту отримувати у доступний спосіб і по-європейськи класифіковані дані про стан водних масивів, басейнів річок загалом. Дані, отримані у результаті моніторингу, будуть оприлюднюватися на спеціалізованому порталі.
Зазначимо, що Україна згідно вимог Угоди про асоціацію з ЄС зобов’язалася реформувати водний сектор та здійснювати управління ним за басейновим принципом як того вимагає Водна рамкова директива Європейського Союзу.
Наприкінці 2016 року парламент ухвалив розроблений Мінприроди законопроект № 3603. Він запровадив в Україні так зване інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом, яким, зокрема, передбачено, що основною одиницею управління є басейн водного об’єкту. Басейновий принцип управління водними ресурсами також передбачає, що фінансовий механізм гарантує безпосередній зв’язок між платою за водокористування і фінансуванням пріоритетних водоохоронних заходів у межах басейну.
Раніше Державне агентство водних ресурсів України презентувало онлайн-карту забрудненості річок.