Така схема з’явилася в Україні через “лазівки” законодавства. З одного боку, профільне законодавство містить пряму заборону на тотожні назви юросіб, з іншої — тотожність кожен розуміє по-своєму.
“У питанні найменування юридичних осіб не все так однозначно. Дійсно, профільне законодавство, яке регулює різні аспекти державної реєстрації бізнесу, містить загальні приписи щодо вибору професійного „імені“ для суб’єктів господарювання, зокрема і заборону на тотожні найменування. Але питання в тому, чи можна вважати використання будь-якого додаткового символу в назві компанії (скажімо, крапки, коми, тире, знаків оклику чи питання) ідентичним найменуванням?
Якщо проаналізувати затверджені наказом Мін’юсту від 05.03.2012 № 368/5 Вимоги до найменування, зокрема і юридичних осіб, то відповідь — очевидно, ні. Нормативне регулювання допускає використання у назві такого символу як, наприклад, крапка. При цьому тільки великі та малі літери, використані в установчих документах та при заповненні заяви у сфері державної реєстрації бізнесу, вважаються тотожними”, — пояснив Дубовик.
Разом з тим, створення таких компаній клонів він вважає зловживанням правом.
“Втрутитися в окреслену ситуацію Мін’юст не може, наразі для цього просто немає законодавчих підстав, як, власне, і державні реєстратори. Вони керуються виключно визначеною профільним законодавством процедурою, і якщо під час реєстрації таких суб’єктів господарювання підстав вважати їх найменування тотожним немає, відмовити в державній реєстрації не можуть.
Інша справа, що суб’єкти господарювання нерідко свідомо йдуть на такий крок, як вибір назви, що відрізняється від уже існуючої одним символом чи розділовим знаком. Такі дії можна трактувати як зловживання правом. Це особливий вид поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб’єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права. Простіше кажучи, використання тотожного найменування юридичної особи з додаванням крапки можна вважати зловживанням правом, оскільки створення суб’єктів господарювання із такими назвами не заборонено законом і формально відповідає встановленим вимогам, проте негативно впливає на суспільні відносини у сфері державної реєстрації”, — наголосив керівник Офісу протидії рейдерства.
Дубовик дав поради власникам земельних паїв як не стати жертвою шахрайських схем напередодні відкриття ринку землі.
“У першу чергу, знаючи про подібні ситуації, звісно, уважно читати договори оренди землі, звертаючи увагу на назву підприємства, з яким його укладено. Правило „поінформований — значить озброєний!“, як і народну мудрість „сім разів відміряй — один відріж“, ніхто не відміняв. А у випадку, коли йдеться про незаконні реєстраційні дії, не гаючи часу потрібно звертатися до правоохоронців, суду або Офісу протидії рейдерству.
Наш Офіс може зарадити у випадку, коли, наприклад, державному реєстратору було подано договір оренди землі від так званої компанії-клона, тобто в оренду була передана ділянка, яка вже перебуває у володінні і користуванні. У такій ситуації державний реєстратор обов’язково має перевірити наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами відповідно до даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і виявивши протиріччя, відмовити у державній реєстрації права оренди. У разі, коли державний реєстратор цього не зробив, або ж побачивши суперечності, просто заплющив на них очі, провівши державну реєстрацію, є всі підстави для звернення зі скаргою до Офісу протидії рейдерству”, — підкреслив Дубовик.
У контексті
УНН писав про виявлення сільськогосподарських компаній-клонів у Чернігівській та Миколаївський області.
На Чернігівщині клон створено на компанію “Агродім”, яка належить матері покійного нардепа Валерія Давиденко Валентині. Попри свій поважний вік, вона змушена протистояти невідомому їй “Агродім.” (з крапкою). УНН побував в самому епіцентрі конфлікту — Бахмацькому районі. Пайовики земель були впевнені, що підписують договори оренди з компанією Давиденко, але згодом з’ясували, що їх ввели в оману і вони віддали свою землю клону “Агродім.” (з крапкою). Більше того, компанія-клон не повертає людям підписані договори. Додамо, що судячи з відкритих джерел інформації, до зловживання права вдався агрогігант “Кернел”, який і має відношення до створення клону “Агродім.”.
Водночас на Миколаївщині схожа ситуація з компанією “Ерка”. Минулого року власник “Ерка” Антон Кащеєв продав компанію місцевому фермеру Олександру Воротинцеву за 250 тисяч доларів. Втім, згодом сам зареєстрував клон на компанію “Ерка.” (з крапкою) і тепер земельний банк намагається перевести з проданої “Ерки” на нову “Ерка.”. Іншими словами, за 250 тисяч доларів Кащеєв продав, а Воротинцев купив одну лише назву компанії, без землі. Нині у конфлікті розбираються суди.