"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.
Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.
"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.
Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.
Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.
Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.
Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.
"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.
Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.
Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.
"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.