1. Вбивство Катерини Гандзюк
Вранці 31 липня співробітницю Херсонської міської ради та громадську активістку Катерину Гандзюк облили кислотою біля під'їзду власного будинку. Внаслідок нападу жінка потрапила в реанімацію, опіками було уражено понад 35% шкіри, проте вона залишилась живою.
За тиждень після нападу Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що поліція затримала підозрюваного в нападі на Катерину Гандзюк. Ним виявився раніше судимий за квартирну крадіжку Микола Новіков. Але, як з'ясувалось пізніше, правоохоронці змушували Новікова зізнатись в нападі, попри те, що він його не скоював. Згодом Новікова відпустили, а справу проти нього закрили.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прізвище замовника Гандзюк мені вже відомо — Луценко
4 листопада, після трьох місяців в лікарні, Катерина Гандзюк померла, офіційною причиною смерті стала поліорганна недостатність та хімічні опіки тіла. Її смерть сколихнула Україну, а Генеральний прокурор України Юрій Луценко навіть подав заяву про відставку, яку того ж тижня відхилив Президент Петро Порошенко. Парламент натомість утворив тимчасову слідчу комісію, яка повинна з'ясувати чи сумлінно правоохоронці розслідують вбивства та напади на громадських активістів.
Наразі оголошено про підозру в умисному вбивстві (ст.115 ККУ) семи фігурантам справи. Замовник вбивства досі не названий.
2. Надія Савченко – герой чи зрадник?
22 березня народного депутата України Надію Савченко затримали слідчі Служби безпеки України безпосередньо в приміщенні Верховної Ради України, за 20 хвилин до цього парламент зняв з Савченко недоторканність та дав дозвіл на її затримання та арешт. Підозру підписував особисто Юрій Луценко. Прокуратура інкримінувала їй дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та створення з цією метою терористичної організації. Представляючи подання з трибуни Верховної Ради, Луценко розповів, що Савченко, начебто, планувала підірвати в сесійному залі кілька гранат і "автоматами добивати тих, хто вижив".
Суди над Надією Савченко тривають досі. Нещодавно вона припинила семиденне сухе голодування, яке оголосила через, начебто, тиск слідчих СБУ. Розгляд справи по суті не почався, адже адвокати ще не ознайомились з матеріалами справи. На ознайомлення у захисників Савченко залишилось трохи більше трьох тижнів: Шевченківський районний суд Києва зобов'язав їх ознайомитись з доступними матеріалами справи до 19 січня 2019 року.
3. Закарпатці з угорськими паспортами
У вересні скандального розголосу набув факт, про який багатьом було відомо і раніше. В мережі з'явилось відео того, як українці з Закарпаття присягають на вірність Угорщині та отримують паспорт громадянина цієї країни. Законодавство України забороняє мати подвійне громадянство, але навіть не це викликало найбільшого резонансу. Справа у тому, що присяга та видача паспортів відбувалась в офіційному консульстві Угорщини в Береговому, а приймав її посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень з келихом шампанського.
Відео швидко набуло поширення і вже на початку жовтня Кешкеню довелось покинути територію Україну, його оголосили персоною нон-грата. Угорці у відповідь вирішили вислати українського посла – таким чином скандал перейшов на найвищий дипломатичний рівень. Для його вирішення міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну довелось кілька разів зустрітись з своїм угорським колегою Петером Сійярто. Ці перемовини закінчились тим, що Угорщина прислали в Україну нового посла Іштвана Ійдярто та перейменувала "уповноваженого по Закарпаттю" на "уповноваженого міністра, відповідального за розвиток співпраці Сабольч-Сатмар-Березької області та Закарпатської області, а також координацію програми розвитку дитячих навчальних закладів Карпатського басейну".
Як пізніше повідомив, голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль, Угорщина продовжує видавати свої паспорти українцям з Закарпаття, але урочисті заходи перенесли із Берегова до сусіднього міста на сході Угорщини Кішварда.
4. Правоохоронний секс-скандал
Докотилась до України і мода на секс-скандали у вищих правоохоронних органах. На початку листопада на фейсбук-сторінці студентки Наталії Бурейко з'явився пост, в якому дівчина звинуватила заступника начальника департаменту захисту економіки Національної поліції України Олександра Варченко в секс-домагяннях та погрозах розправою. За її словами, Варченко, начебто, познайомився з нею в додатку для знайомств Tinder та запропонував їй інтимні відносини. Після того як дівчина відмовила, Варченко, начебто, почав погрожувати фізичною розправою. Пікантності ситуації додавало те, що Олександр Варченко – чоловік першої заступниці Голови Державного бюро розслідувань Ольги Варченко. На той час в ДБР саме тривали суперечки щодо призначення на посади керівників 27-ми територіальних управлінь відомства.
Щоправда, вже наступного дня Бурейко написала пост зі спростуванням попередньої інформації та вибаченнями в бік родини Варченків. А ще пізніше з'ясувалось, що дівчина продала доступ до свого аккаунту за 1500 грн, але грошей так і не отримала.
В організації секс-скандалу правоохоронці підозрюють блогера Олександра Барабошка, за якого внесли заставу у розмірі 3 млн грн. та політтехнолога Володимира Петрова, якому Київський апеляційний суд 26 грудня залишив без зміни запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Слідство триває.
5. Повернення Романа Насірова
Під кінець року Україна згадала про Романа Насірова. Ще в березні 2017 року його заарештували за підозрою у вчиненні дій, які завдали державі збитків на суму 2 мільярди гривень. Тоді Насіров вкривався картатою ковдрою та тривалий час лікувався в Феофанії. Суди над Насіровим постійно затягувались, обвинувальний вирок Насірову, який складається з 774 сторінок, прокурори зачитують з 7 грудня 2017 року і до сьогодні встигли зачитати лише половину.
Проте два тижня тому Окружний адміністративний суд Києва поновив Романа Насірова на посаді Голови Державної фіскальної служби, а також зобов'язав виплатити йому 180 тис грн. компенсації за вимушений прогул.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Насіров назвав себе легітимним
Водночас на робоче місце Насіров досі не може потрапити, адже немає відповідного рішення Кабінету міністрів, яке вимагають в ДФС. Насіров в свою чергу посилається на рішення суду, яке, за його словами, не потребує додаткових рішень уряду, а нещодавно він поширив заяву, в якій назвав себе легітимним Головою ДФС. Виглядає на те, що розв'язку цієї історії ми найближчим часом не побачимо.