Зокрема він проаналізував судову практику розгляду скарг вкладників проти ФГВФО, який визнав їх договори з банками нікчемними і на цій підставі відмовив у виплатах.
За словами В.Аврамова, при касаційному перегляді даних справ Вищий адміністративний суд України вдається до більш глибокого аналізу підстав визнання ФГВФО нікчемними правочинів, ніж суди першої та апеляційної інстанції. При цьому в більшості випадків ВАСУ вказує на неправильне трактування представниками Фонду норм Закону.
“ВАСУ в своїх рішеннях неодноразово та, на мою думку, цілком обґрунтовано, зазначав, що право уповноваженої особи Фонду здійснювати перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов’язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов’язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Як приклад, можна навести наступні рішення ВАСУ:
- ухвала ВАСУ від 27.01.2016 р. (№ в ЄДРСУ 55524666);
- ухвала ВАСУ від 11.02.2016 р. (№ в ЄДРСУ 55835593);
- ухвала ВАСУ від 19.04.2016 р. (№ в ЄДРСУ 57369374);
- ухвала ВАСУ від 30.06.2016 р. (№ в ЄДРСУ 58711283);
- ухвала ВАСУ від 04.07.2016 р. (№ в ЄДРСУ 58761206);
- ухвала ВАСУ від 12.01.2017 р. (№ в ЄДРСУ 64124981)”, - зауважив він.
Варто зауважити, що аналогічне неоднакове трактування законодавства виявлено й під час вирішення судових спорів щодо нікчемності договорів факторингу між банком “Михайлівський” та фінкомпанією “Плеяда”.
Нагадаємо, банк “Михайлівський”, 19 травня 2016 року продав увесь свій роздрібний кредитний портфель фінансовій компанії. ФГВФО визнав цей продаж нікчемним, але фінансова компанія звернулась із позовом до суду і виграла усі судові інстанції. Рішення на користь фінкомпанії остаточно затвердив Вищий адміністративний суд України у січні цього року. Він вказав на те, що банк не порушив законодавство й не мав обмежень на продаж активів, а відтак ФГВФО протиправно визнав ці договори нікчемними.
Однак ФГВФО, не погодившись і з рішенням ВАСУ, ініціював нове коло судових спорів за цим самим фактом. Першу інстанцію він програв, оскільки суд першої інстанції дотримався позиції та практики ВАСУ з цього приводу, а суд апеляційної інстанції раптово виграв. Чому раптово? Тому що апеляційний адміністративний суд вже розглядав цей самий спір і виніс рішення на користь фінкомпанії.
Отже, на сьогоднішній день, існує два рішення суду: Київського апеляційного адміністративного суду на користь ФГВФО та рішення Вищого адміністративного суду на користь фінансової компанії. При цьому рішення апеляційної інстанції суперечить рішенню касаційної (вищої інстанції).
За даними учасників процесу, Фонд гарантування вкладів навмисно та штучно створює приводи для безкінечних судових тяганин із одних і тих самих питань. Вони підозрюють, що кінцевою метою ФГВФО є «рейдерське захоплення ативів банків». До речі, тієї ж думки дотримуються у Генеральній прокуратурі України. Прокурор ГПУ Владислав Куценко заявив про наявність доказової бази того, що НБУ та ФГВФО штучно банкрутять банки, а потім знецінюють їх активи.
Тим часом, заручниками ситуації знов стали позичальники банку “Михайлівський”, які не знають кому мають сплачувати заборгованість: ФГВФО або ФК “Фагор”.
Експерти німецького видання “Deutche welle” радять позичальникам банку “Михайлівський” все ж таки сплачувати ФК “Фагор”.
"Платити потрібно новому кредитору. Якщо в подальшому Фонд все ж оскаржить угоди з продажу банківських кредитів фінансовій компанії, позичальник не буде нести за це відповідальність, оскільки на момент оплати транзакції були здійснені на користь "правильного" кредитора ", - пояснила DW юрист юридичної групи LCF Ярослава Паперник.
У протилежному випадку позичальникам доведеться платити двічі. "Якщо позичальник виконував зобов'язання перед банком, а не фінансовою компанією, то людям доведеться платити вдруге на її користь і потім вимагати повернення помилково сплачених коштів від Фонду. Або, що малоймовірно, Фонд перерахує компаніям сплачені позичальниками кошти", - констатує адвокат адвокатського об'єднання "Suprema Lex" Віктор Мороз.